Гідність людини- це в першу чергу її відношення до самої себе. Вона розуміє, що всяка людина цінна так само як і вона. Гідна людина вона і добра, благородна, чесна як до себе так і до інших, відповідальна. Гідна людина- це не людина яка так називається, це людина, що вміє себе вести згідно такого звання. Гідність притаманна тому, хто має певні моральні цінності, сформовану систему світогляду. Дуже часто трапляютьс яситуації коли можна показати свою гідність, а можна її десь сховати і втікти, злякатися... злякатися зробити благородний вчинок, злякатися сказати гірку, можливо, правду... Гідна людина завжди діє за законами совісті і честі. Давайте будему людьми, гідними звання гідний.
"Лісова школа"
У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...
Жовтим пилком.
Рівними рядками.