Кому із нас не доводилось побувати десь на відпочинку?Хто із нас не гав за чарівною красою природи? Усі ми у своєму ранньому, або взагалі не ранньому віці стежили за природою. Ми дивилися як за тваринним так і за рослинним світом. Щодня ми дізнавалися багато нового, багато цікавого. гаючи за тваринами: птахами, ссавцями, плазунами ми розуміли їхнє велике значення в природі. Коли б нам довелося гати за рослинним світом то ми б були впевнені що безліч рослин слугує ліками, їжею. На мою думку коли ми заходимо в ліс і бачимо веселих, співучих синиць та швидких життєрадісних комах ми розуміємо, що нам потрібно жити, жити та ще раз жити. Коли бачимо безліч надзвичайно пахучих квіток, кущів то ми розуміємо що нам потрібно не просто жити, а нам потрібно жити радіючи життю.
Я давно мріяв про кішку. У мого друга Павліка був кіт Дік, у однокласника Міші була кішка по кличці Рижая. Навіть у сусідської дівчинки Маші була кішка Ляля. Одного разу я прокидаюся дуже рано. У моїй кімнаті хто-то посвистував і скиглив. Я відкрив очі й побачив в кутку кімнати, на підстилці, справжню живу кішку . Я не повірив своїм очам. Але тут відкрилася двері, і в кімнату зайшли тато з мамою. Вони сказали, що це подарунок до дня народження. Я дуже зрадів, схопився з ліжка і схопив кицьку на руки. Кіт мені дуже сподобався: рыженький, толстенький, незграбний, з довгою витягнутої мордочкою. Я давно придумав кличку своєму коту і тому відразу назвав його Джим. Папа тут же смішно і важливо сказав: «Дай, Джим, на щастя лапу мені». Я поставив кота на підлогу. А він раптом зробив калюжу. Мама спохмурніла. Але я швидко побіг за ганчіркою і сказав, що буду доглядати за кішкою сам. Вдень до мене прийшли в гості Маша і Павлік з Мішею. Я з гордістю показував їм свого Джима. Я ніколи не забуду цього дня. День, коли моя мрія здійснилася.