Завдання: скласти 4 речення зі вставними словами, зі звертанням та з однорідними членами речення.
Вставні слова:
1. Безперечно, вчитель мав рацію.
2. Безумовно, незабаром почнеться дощ.
3. Кажуть, любов - велика сила.
4. Здається, я напрочуд погано написав контрольну.
Звертання:
1. "Мамо, принеси, будь ласка, води" , - сказала дівчина.
2. "Олю, виходь до дошки!" - погукала вчителька.
3. Земле, будь завжди родючою!
4. Не сумуй, улюблена країно!
Однорідні члени:
1. Чоловіки побували в Ужгороді, Києві, Житомирі.
2. Дощ шумів і стукав.
3. Через негоду були затоплені поля, ліси, сінокоси.
4. Сонце палало та сяяло.
З особливим смаком люди оздоблювали і зовнішнє цямриння. Кому доводилося бувати на Прикарпатті, той переконався в багатстві форм опорядження колодязів. Біля кожного обійстя, немов маленькі диво-му-зейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких прикріплено флюгер або вирізьблено зображення голуба. На фронгончиках - різноманітні силуети тварин, квітів, краї оздоблено контурною різьбою або художніми розмальовками…
А яка криниця без зелені? Традиційно обіч них висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов’ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. У дбайливих господарів обіч колодязя ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже вузький з природного каменю пїшник, стоятиме чепурненька лавка, відерце й полив’яний кухоль. Криниця у нашому місті. Це не тільки господарські зручності, але й висока естетична потреба, свідчення мистецького смаку, фантазії. Вода із семи криниць. Це не лише поетичне порівняння, художній прийом, але й глибока народна пошана до живих джерел.