Як на мене, звичка ділити все на чорне і біле, упадати в крайнощі, категоричність суджень не дають змоги налагодити взаєморозуміння між людьми. Зрозуміло, можна знайти вихід із ситуації, коли людина вчинила неправильно й розуміє свою провину, однак зради, на мою думку, пробачати не можна.
По-перше, незважаючи на мотиви, цей страшний гріх завжди є проявом неповаги, егоїзму, він однаково огидний і в стосунках між людьми, і в ставленні до ідеалів, до Батьківщини. Якими б най- прекраснішими намірами не виправдовувався зрадник, насправді він ставить власні інтереси понад усе, не бачить усіх наслідків свого вчинку або їх нехтує.
1.Умеет хорошо говорить (язык хорошо подвешен) . 2.Лишен свободы действий, поступков (связан по рукам и ногам) . 3.Объединены чем-либо общим, неразрывным (одной веревочкой связаны) . 4.Суждено, предопределено (на роду написано) . 5.По внешнему виду сразу не разберешь, кто это (на лбу не написано) . 6.Однообразно и непрерывно, с механической точностью (как заведенная машина) . 7.Вовсе не похож на других по взглядам, характеру, образу жизни (из другого теста сделан) . 8.Человек, утративший от усталости физические силы или творческие как выжатый лимон) . 9.Крайне важный, совсем необычный, особенный (из ряда вон выходящий)
Щедрі дари збагачують землю і годують людину. Ліси – це легені планети, вони роблять повітря цілющим. На луках пасуться тварини, які дають м’ясо, молоко й тепле хутро. Водойми напувають і годують рибою. І маленька людина є частиною цього всього. Та, на жаль, часом вона переоцінює своє значення і намагається перетворити природу в свою служницю. Це закінчується лихом. Атомні катастрофи, повені, землетруси, замулення річок – все це неповний список бід, якими розплачується природа за свою образу. Отже, варто вже зараз задуматись над своїми помилками. Адже щоб уберегти природу доведеться докласти чимало зусиль. Це раніше вважалося, що природні дари швидко й самостійно відновлюються. Проте не тепер. Тому потрібні чималі кошти, щоб грамотно відновити баланс у навколишньому середовищі.
Як на мене, звичка ділити все на чорне і біле, упадати в крайнощі, категоричність суджень не дають змоги налагодити взаєморозуміння між людьми. Зрозуміло, можна знайти вихід із ситуації, коли людина вчинила неправильно й розуміє свою провину, однак зради, на мою думку, пробачати не можна.
По-перше, незважаючи на мотиви, цей страшний гріх завжди є проявом неповаги, егоїзму, він однаково огидний і в стосунках між людьми, і в ставленні до ідеалів, до Батьківщини. Якими б най- прекраснішими намірами не виправдовувався зрадник, насправді він ставить власні інтереси понад усе, не бачить усіх наслідків свого вчинку або їх нехтує.