Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
Буває, часом, сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.
Україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність.
Україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу.
Україна – наша Батьківщина. Василь Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»
7. а) нічого не ставиться; 8. г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л.Костенко). 9. г) кома не ставиться, бо прикладка стосується особового займенника. (тільки тут правильно буде так: КОМА СТАВИТЬСЯ, БО ПРИКЛАДКА СТОСУЄТЬСЯ ОСОБОВОГО ЗАЙМЕННИКА) 10. а) кома при відокремленій обставині; 11. в) «Водночас дія породжує протидію» (Олійник М.). 12. г) тире між частинами складного речення. У першій частині безсполучникового речення виражається умова, при якій відбувається дія другої частини. 13. а) двокрапка після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення; 14. г) двокрапка, друга частина складного безсполучникового речення пояснює, розкриває зміст першої. 15. б) кома між частинами складнопідрядного речення; 16. г) кома між однорідними членами речення. 17. б) кома між частинами складносурядного речення; 18. д) кома між частинами безсполучникового речення.
Буває, часом, сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність.
Україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу.
Україна – наша Батьківщина. Василь Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»