Через дефіс пишуться: складні іменники, утворені із самостійно вживаних слів, перше з яких підкреслює певну ознаку, особливість предмета (дизель-мотор, стоп-кран, жар-птиця); іменники, що позначають власні назви, із першою частиною пів-, а також будь-які іменник з частинами екс-, віце-, лейб-, обер-, міні-, міді-, максі- (пів-Києва, екс-чемпіон, віце-консул, міні-спідниця); складні прізвища та географічні назви (Гулак-Артемівський, Кам’янець-Подільський); а також географічні назви, до складу яких входить прийменник (Ростов-на-Дону); складні прикметники, якщо: а) вони утворені з двох і більше незалежних слів (мовно-літературний, лісо-степовий); б) перша частина прикметника закінчується на -ико, -іко (історико-культурний, механіко-математичний); складні назви кольорів та їхніх відтінків (темно-зелений, сіро-голубий), крім прикметника жовтогарячий; складні назви якостей з додатковим відтінком (гірко-солодкий, кислувато- солоний); назви проміжних сторін світу (норд-ост, південно-східний); складні іменники, прикметники, числівники, якщо перша частина — написаний цифрами числівник (100-тисячний); складні займенники та прислівники із суфіксами та префіксами будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, якщо їх не роз’єднує прийменник (хто-небудь, казна-як, бозна-де але казна з ким); складні прислівники, утворені з двох самостійно вживаних прислівників, зокрема із синонімів та антонімів (сяк-так, більш-менш); складні прислівники, утворені повторенням того самого слова або спільнокореневих слів без службових частин мови чи з ними (далеко-далеко, хоч-не-хоч, всього-на-всього, пліч-о-пліч); складні прислівники, утворені за до префікса по- і суфіксів -ому, -ему (-єму), -и, а також складні прислівники, утворенні поєднанням префікса по- і порядкового числівника (по-братньому, по-господарськи, по-третє); складні прийменники з першим компонентом з-, із- (із-за, з-під); частки -бо, -но, -то, -от, -таки, якщо вони стоять після слова, якого стосуються і не відділяються від нього іншими частинами мови (Іди-бо, тим-то); складні звуконаслідувальні слова та слова, що вимовляються протяжно (ха-ха-ха, ціп-ціп-ціп, стережи-и-сь).
5. Особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом, і поєднує у собі граматичні особливості дієслова і прикметника 6. Що означає діеслово. 8. Її визначають за закінченням дієслова в третій особі множини 10. Буває дійсний, умовний, наказовий По вертикали 1. Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи часі. 2. Дієслово- це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?що? 3. Особлива незмінювана форма дієслова, що називає додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? 4. які функції реченні дієслово найчастіше виконує у реченні. 5. Зміна дієслів за особами, часами і числами називається 7. У реченні прикметник найчастіше виступає як. 9. Розділ граматики в якому вивчаються явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови
Звісно, що не можна!Дерева- це легені нашої планети, без них не можливе життя на планеті! Якщо виривати рослини з корінням-то буде не можливий обмін поживними речовинами в рослині; Зруйнувавши мурашник, ти зруйнуєш їх "домівку" ;)) Якщо ловити диких тварин та забирати їх додому, то вони не зможуть жити в домашніх умовах; Не можна руйнувати гнізда птахів! Залишивши сміття в лісі, ти шкодиш екології; Якщо ж залишити розпалене багаття-можлива пожежа в лісі, що є дуже небезпечним для навколишнього середовища.
