У кожного народу е герой,здатний у найскрутнiши часи очолити боротьбу проти ворога й готовий вiддати життя за Батькiвщину.В той же час народ мае Сина,який змiг зробити те,в чому зброя безсильна:об*еднати рiзнi поколiння одниеi нациi,закарбувавши традицii,исторiю,мову й культуру в найнадiйнiшому й незнищенному скарбовi людства- у словi,усному й книжковому.В Aнглii-це Шекспiр,а у нас -Шевченко.Кобзар,що й доси зi свого постаменту на канiвськiй кручi дивиться понад Днiпром, пильно дивиться на свою Yкраину.Шлях до своеи незалежности украинци завжди поклали через ти духовни ориентири,яки намитив шевченко.и до сьогодни вчить поет любови до Свободи и твердий вири у гарне майбутне украинства!
Объяснение:
Пішло від нас літо. Прийшов час господарювати осені. Тепер вона, як повноправна хазяйка, розфарбовує все навкруги у свої улюблені кольори. Вулиці майорять жовтими та червоними фарбами. Дарує осінь-господарка людям свої плоди – вже достигли гарбузи, яблука, груші, горіхи.
Листочки потрохи опадають на землю і весело шуршать під ногами перехожих. Дмухає вітерець, і листя кружляє в осінньому вальсі. Ось накрапує дощик. В калюжах осінь-чарівниця малює свої картини. Пахне сирим листям та дощем. От яка вона, жовтокоса осінь!
