Не можна ходити по рідній землі не чаруючись мелодійною
мовою виплеканою народом у віках. Виплеканою подарованою нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розвивали далі ,
милуючись нею щодня.
Безперечно слова можуть об'єднувати та роз'єднувати, але та
сила, котра єднає у стократ дужча. Усього на всього одне слово
вчасно промовлене часто може змінити все. У нашого народу
немає скарбу більшого ніж його рідна мова ніжна й солов'їна.
І коли є загроза хоч дещицю цього скарбу втратити нас проймає
тривога. Як матір за рідну дитину, як господаря за чистий лан
дбайливо ним оброблений. Маємо зробити все для того, щоб
не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде
з давніх давен у наші дні.
Слова - це ті ж зернини посіяні в родючу землю, це хліб наш
насущний без якого немислиме саме життя.
Слова - це крила ластівки. Вона їх не почуває, але без них не
може злетіти. С покон віків слова сказані й не сказані живуть у
душі народу даючи йому силу.
Свято української мови це ствердження життєдайності
рідного народу, його безсмерття в майбутньому.
Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.
Б) відокремлена уточнююча обставина;
Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом.
В) В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.
Укажіть речення з відокремленим додатком.
А) Нікого тут нема, крім мене й господині.
Укажіть правильне твердження. Відокремлюватися можуть:
Б) додаток, означення, обставина;
Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником.
А) Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…
