Объяснение:
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ
Життя кожної людини може вважатися гідною, якщо він чогось досяг у житті. Для кожного періоду характерні різні досягнення, успіхи. Спочатку ми прагнемо добре закінчити школу, інститут, влаштуватися на престижну роботу. Для кожної людини життєвий успіх − це поняття різний, в залежності від життєвих цінностей. Останнім часом люди все частіше прагнуть до матеріальних благ.
Вважається, що життя вдалося, якщо чоловік самодостатній. Зараз ми вже навряд чи зможемо відмовитися від тих зручностей, які роблять життя ше. Але ж це далеко не все, що потрібно для щастя. Здоров’я близьких людей, їх благополуччя ще більш цінні.
Зазвичай, старість видається молодій людині, по-перше, дуже далекою, явищем, яке найближчому майбутньому не настане, отже, і замислюватися про це не варто; по-друге - подією сумною, безрадісною, болісною. І те і інше - омана. Старість приходить неминуче, нічого страшного в ній немає. Найголовніше - до неї дожити, зберігши здоров*я та світлу голову. Старість у різних людей є різною. Буває старість активна. Тоді людина бере активну участь у житті своєму та суспільному, займається тим, на що у неї в молоді роки не вистачало часу, поліпшує власний добробут, відпочиває з задоволенням та розважається. Особливо активні займаються ще й самоосвітою: для них створені комп*ютерні класи, навіт університети. Інший тип старіння - так зване "жіноче". Жінка пенсійого віку весь свій час, турботи, досвід віддає молодому поколінню своєї сім*ї. У неї абсолютно не вистачає часу для нудьги та хвороб. Правда, й задоволення від життя вона отримує значно менше. Ще одна категорія людей похилого віку - це ті, що весь свій час віддають турботам про своє здоров*я, перебільшено про нього піклуються. Їх можна
побачити серед бігунів, велосипедистів, "моржів". Вони додержуються різного роду дієт, але серед них немає, або майже немає тих, хто вчащає до аптеки. Це - остання, найменш щаслива категорія пенсіонерів. Серед них найбільш незахищені верстви населення. Їм, частіше за все, не вистачає грошей, тому що ліки забирають ті кошти, які могли б були витрачені на задоволення. Тому, повертаючись до початку мого дослідження, повторю, що найголовніше - дожити до старості, зберігши здоров*я та світлу голову.