8. Які тропи використано в цьому уривку: „Широкий Дніпр не гомонить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить”? („Причинна”)
Б Метафору та алегорію.
9. За народною уявою, русалки — це дівчата або жінки („ Причинна”), які:
Б Були прокляті матерями.
10. Русалки знову поверталися до води („Причинна”)...
В Закукурікали півні.
11. Через що русалки були небезпечними для людей? („Причинна”) Вони могли:
Г Залоскотати до смерті.
12. „За що ж ти караєш її молоду?” — з цим питанням звертається автор у творі „Причинна”...
Г Бога.
13. З якої причини, на думку героїні балади, досі не повернувся її коханий? („Причинна”)
В Бо, може, іншу покохав.
14. Який ворог українців „ходив, де чорніє гай над водою”? („Причинна”)
Г Ляхи.
15. Міфічні істоти („Причинна”) вилізали вночі з Дніпра на берег...
Б Погрітися під місячним сяйвом.
16. Молода молодиця на початку поеми розмовляє з:
в) туманом
17. У неї:
б) є батько й мати,
18. Яка радість скрасила старість Насті з чоловіком?
в) підкинута дитина
19. Як назвали дитину?
а) Марком,
20.Чому наймичка Ганна так радо доглядала хлопця?
б) він був її дитиною,
21.Чому на час синового весілля Ганна пішла в Київ?
в) не захотіла бути матір’ю на весіллі, щоб не скомпрометувати сина.
22. Як ставилась синова дружина до Ганни?
а) поважала і шанувала,
23. Як часто Ганна ходила молитись у Київ?
а) раз на рік,
24. Скільки внуків було в Ганни?
а) двоє,
25. Ким став Ганнин син, коли виріс?
б) чумаком
26. Чому хвора Ганна дожидалась сина?
б) щоб розказати, хто його мати,
27. Яка головна ідея поеми?
в) звеличення святої материнської любові
Дальший її розвиток і утвердження були можливі тільки за тієї умови, коли вона відобразить кардинальні суспільні проблеми своєї доби.
Найбільшою бідою тодішнього суспільства була кріпаччина. Кріпосництво трималося на самодержавстві, яке глушило будь-які прояви демократії, на неосвіченості простих людей, на колоніальному гнобленні народів, що населяли окраїни царської Росії. Отже, знесення кріпацтва передбачало розвиток демократії в країні, поширення освіти, припинення колоніальної політики стосовно поневолених народів.
Виразником дум українського народу, співцем соціальної і національної свободи став Т. Шевченко. Він піднявся на височінь національного поета тому, що сказав своєму народові саме те, що потребувало загальнонаціонального усвідомлення.
Т. Г. Шевченко як основоположник нової української літератури і мови
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ–початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.
