В більшості випадків в українській мові одній букві відповідає один звук. Винятком є: Букви я, ю,є. Вони можуть позначати як один так і два звуки.Два звуки я, ю, є позначають лише у трьох випадках:1.Коли вони стоять на початку слова: слово «яблуко» транскрибується наступним чином - [йáблуко]; Єреван – [йеревáн].2. Два звуки я, ю, є позначають всередині слова після голосного: маяк – [майáк], Аюдаг – [айудáг].3.Після апострофа і м'якого знака я, ю, є також позначають два звуки: здоров'я – [здорóвйа], Мольєр – [мол'йéр]. В усіх інших випадках я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного і транскрибуються наступним чином ['а]['у]['е]. У випадку з пом'якшенням приголосних, яке позначають на письмі букви я, ю, є, то в транскрипції на пом'якшеність вказує значок м'якості [']. Стосується він саме приголосного, а не голосного звука, бо голосні пом'якшуватись не можуть. Отже слово «малюють» в фонетичному записі виглядатиме так: [мал'ýйут'].Буква ї завжди позначає два звуки – [йі]. Наприклад, їжак – [йіжáк]; заїзд – [зáйізд].
. Головна думка: Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. 2. Кидати - упустити, зронити. 3. Хлопчику, гляди, ти ж на вулицю гуляти з хлібом не іди! Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. (Звертання виділяються комами) 4. Дасть (що зробить?); гляди, не іди (що роби?); гуляти (що робити?); упустиш, стопчеш (що зробиш?); вклали, не спочили, недоспали (що зробили?); не кривди, не зрони (що роби?) Не з дієсловами пишеться окремо, крім випадків, коли слово не вживається без не, коли є префікс недо- - недоспали.
