Золото добувають із землі, а знання - з книжок. На дерево дивись як родить, а на чоловыка, як робить. Працює, як чорний віл. Біда помучить і мудрості научить.
Наша держава с кождним днем все більше, і більше процвітає. с кождним днем удосконалюються технології, створюються все нові і нові пристрої.наш народ впевнено крокує в майбутнє.майбутнє нашої україни - прекрасне. на сам перед - це щасливі, заможні люди,які своеє працею прикрашаютьі збагачують рідний край. величні та ккрасиві міста та села. заводи і фабрики.на родючих українських землях, чудові врожаї.подивиться на тебе з горба сільська вулця,скаладуться в міські квартали сучаснінові будинки.і перед очима постане краса та велич україни. і все це залежить від нас. молодих, які живуть в вільній україні
Лес уже сбросил листву. дни наступили пасмурные, но тихие, без ветра, настоящие дни поздней осени.в такой тусклый день идешь по лесной тропинке среди молодых березок, дубов, осинок, среди кустов орешника. не слышишь пения птиц, шороха листьев. только иногда упадет на землю тяжелый созревший желудь. на голых листьях повисли капли росы от ночного тумана.далеко видно кругом. легко дышит осенней свежестью грудь, хочется идти все дальше и дальше по желтой от листвы тропинке.вдруг среди листвы видишь пестрый комочек. это птица обо что-то сильно ударилась во время полета.«надо взять ее домой, а то в лесу птицу мигом разыщет и съест лисица», – решаю я.
На дерево дивись як родить, а на чоловыка, як робить.
Працює, як чорний віл.
Біда помучить і мудрості научить.