Відповідь:
З дитинства ми багато чуємо про те, що маємо бути чесними, сміливими, працьовитими, добрими, справедливими… Цей ряд можна довго продовжувати. Звісно, ідеальних людей не буває, але кожному з нас хотілося б мати в собі найбільше чеснот.
Я не знаю, як саме треба виховувати в собі ці риси характеру, але вони потрібні мені. Кожного дня ми стикаємося з різними проблемами, які треба вирішувати. Чим старшими ми стаємо, тим більші проблеми на нас чекають. Щоби не втратити повагу до себе, треба рішуче та сміливо їх вирішувати. Я сподіваюсь, що зможу виховати в собі ці риси характеру, адже людина повинна вміти виховувати не тільки інших, а й себе.
Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає в віконце, опадає листям і стиглими горіхами золота осінь. Чепурна й вишукана, вона приходить до нас з яскравими квітами, стиглими плодами, різнобарвним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. Як радує блакить неба із мереживом хмаринок на ньому, як квітнуть жоржини!
Як красиво, як казково кращі кравці одягають золоту осінь в свої вишукані наряди. На стежки, газони, тротуари і лавки в парку падають і з тихим шерехом лягають різнокольорові листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Стоїш як заворожений, а скажений вітер несе мертве листя у веселому танку.
Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте до лісу, наберемо грибів, Попрощаймося з горихвостками, дроздами, шпаками і зозулями, що відлітають у далеку Палестину. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.
