-Як добре що я можу приносити людям користь -тихо зашумила яблуня -Чим ти можеш им до З насмишкою запитав витер -Я приношу їм їжу.-Обурено пробурмотіла яблуня -Ось я у спеку як дуну, усім одразу стає прохолодніше - Яблуня вже хотіла продовжити суперечку, але тут у сад зайшла дівчинка , вона побігла з летаючим змієм, скуштувала смачних яблук і пішла додому -Вибач вітре, я зрозуміла що без тебе і мене небуло б нашого садка. - Я згоден, бо ти даєш смачні яблука, а я прохолоду у спекотний день, один без одного ми не такі вже й сильні.-Погодився вітер
Оленка дуже любить природу.Одного разу коли вона була на прогулянці вона побачила хмару.Вона повільно і спокійно пливе собі по небу і закриває сонце.Оленка дивиться на ту хмару і бачить що вона ніби укриває всю землю.Дівчинка зажуриласяі заснула. Вона згадала коли вона була ще маленькою вона загубилася в лісі,вона розплакалася. Коли мама її знайшла вона їй сказала: 《Не плач,бачиш ти зі мною,я тебе люблю, і нікому більше не віддам,ліпше сміюся а не плач》 Дівчинка прокинулась і усміхнулась,вона підбігла до матусі обрала і поцілувала її.До О ленки підійшов кіт,дівчинка К ликала його до гри ,та нажаль він дуже лікувавсяЧерез пару років мама підійшла до дитини і сказала 《памятаєш цю хмару》Ця хмара була наповнена спогадами .
"Іван Підкова", "До Основ'яненка", "Тарасова ніч, "Гайдамаки", "Гамалія"