ответ: Скільки разів тебе намагались поставити на коліна, моя Україно? Але кожного разу ти, ніби, птаха Фенікс воскресаєш з попелу! Зараз для тебе, моя нене, нелегкі часи. Ворожі сини тонуть своїми поганими ногами твою душу, рвуть на шматки твоє серце. Але я вірю, ні, я знаю, що ти вистоїш, ти зможеш і це пережити! Ще нікому невдавалося зламати тебе і твій волелюбний народ. Пройдуть ці важкі часи і ти знову будеш уквітчана квітами, всі твої герої, котрі поклали своє життя за соборність і незалежність, будуть увінчані світлою пам'яттю. Ніхто з них не буде забутий. Я вірю в тебе, моя Україно! Объяснение:
- Доброго дня, Ганно Степанівно! - Здрастуй, Петро! А ти чому не у школі в такий час? - Так зараз же весняні канікули. До наступного понеділка ми відпочиваємо. - Зрозуміло! Ну, канікули – це добре. Можна переробити купу корисних справ. От ти, наприклад, на що витрачаєш вільний час? - О, багато на що! Гуляю, читаю книжки, вчуся працювати на комп’ютері… - Молодець! А чи багато вам задають на канікули? - Так, задають немало. Це ж канікули посередині семестру. Ось по літературі два великих твори задали, доповідь по географії та ще декілька задач та вправ. Сумувати ніколи! - То й добре. А зі шкільними товаришами спілкуєшся на канікулах? - Звичайно! Тільки багато хто з них їде кудись відпочити. Зате потім повертаються з новими враженнями та розповідають багато цікавого! А як справи в Миколи? - Усе добре. Микола зараз на лекціях – у студентів немає канікул у середині семестру. - Справді? Це, мабуть, важко – вчитися півроку безперервно. - Мабуть, спочатку так, а потім звикають. Ну добре, відпочивай! Переказуй вітання мамі! - Дякую, а Ви – Миколі! До побачення!
