Весна – это то время года, которого все ждут, устав от зимы. Весну часто называют долгожданной. Первые признаки весны, бывает, проявляются еще зимой, в феврале: чуть посильнее посветит солнышко – и начинают таять сосульки, звенит веселая капель, напоминая о приближении весны. После этого еще могут ударить морозы, может пойти снег, но все понимают: весна вот-вот наступит, порадует своим теплом.
Вот и пришла весна. Солнце начинает появляться на небе все чаще, небо делается более ярким, густо-синим, вовсю тает снег и бегут ручьи. Земля еще холодная, слишком сырая и голая, а через остатки снега пробиваются самые первые цветы, которые так и называют: подснежники.
І.
1. Від шахт донецьких і до хвиль Дунаю співаєш ти, мій рідний краю.
2. Вже не вперше з Запорозької Січі прилітали на Україну орли-запорожці на поміч поневоленим братам.
3. Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв.
4. Гігантські мечі прожекторів метушливо сікли хмари.
5. Із воїнами йшов поет, незримий, проти фашистських танків і гармат.
6. За річкою, з-за далеких синіючих горбів, червоним велетенським м’ячем викочувалося сонце.
7. Птаство веселе примовкло.
8. Скільки краси в товаристві, в любові людини до людини!
II.
1. Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.
2. Набираюсь сил од природи, од сільського повітря.
3. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель.
4. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство.
5. Підкотила штанці дітвора, паперові пливуть кораблики до сусідського лиш двора.
6. Гули бджоли, щебетало птаство.
7. Студентське плем’я – молоде, задьористе, гаряче – штурмує фортеці знань.
8. Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається.
Сад - садівник;
Сіль - сільничка;
Великий - велетень.