1. Вважається, що коли у людини немає друзів, вона починає поводитися агресивно. Свідки стверджують, що саме це й призвело Володимира до злочину. Можливо, так воно і було, але є, мені здається, ще якась причина, яка спричинила це лихо. - Роздум. Текст написаний від першої особи, в ньому багато вставних слів, висловлена і власна думка автора.
2. І ось що він мені розповів. Начебто сто років тому у цьому будинку жив привид. І не просто якийсь там звичайний, а… Як би його краще назвати? Своєрідний, чи що?.. Річ у тім, що кожного дня народження одного із членів родини (будь-кого!) робив цей привід ювілярові "подарунок", власноручно з’являючись перед усіма мешканцями цього будинку одночасно. - Опис. Йдеться про персонаж, особливості якого описані в тексті.
3. У давніх слов’ян Новий рік пов’язувався із землеробним календарем. З Х століття вже християнська Русь святкувала його 1 березня, розпочинаючи сільськогосподарчі роботи, а через п’ять століть Новий рік перенесли на 1 вересня, знаменуючи кінець збору врожаю. І лише з 1700 року за наказом Петра Першого християнське літосчислення ведеться з 1січня. - Розповідь. Йдеться про подію, розповідається про все, що з нею пов"язано.
6. Вести - ведення (щоденника), нести - віднесений, сідати - сідало, лізти - залізти, летіти - політ, пекти - печиво, гонити - перегони, ломити - зламати, забирати - забраний, бродити - брід;
Козак - козацький, кріпак - кріпаччина, пісок - пісчаний, вінницький - вінничанин, батьківський - батьківщина, сонце - сонячний, торік - торішній, муха - мушиний, чоловік - чоловічий, перевага - переважно, вік - вічний, брязкати - брязкіт, ловити - лови, губити - розгубитися, возити - возик.
1. Вже в усі вікна цвів синіший за небо бузок. 2. Повиті млою гори сплять. 3. Місяць тихо озирає стомлену сном землю. 4. Присмоктаний мулом човен лежав на березі. 5. Уздовж сполосканих блакиттю озер лежить вся дощами зрита дорога.
Щира творча дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала більше сорока років. Вони були земляками, але вперше познайомилися в Санкт-Петербурзі 1887 року.
Рєпін підсів до Яворницького, прибув до вечора на річницю народження Тараса Шевченка і ,після задушевної розмови, розповів про свою роботу над картиною про запорожців, які пишуть відповідь на грізний наказ султана припинити наскоки на Крим.
Побувавши в майстерні художника, Явоницкий, як справжній знавець Запорозької історії, запропонував йому написати велику картину, в якій би відбилася вся історія боротьби українського народу проти турецько-татарської агресії.
Рєпіну не вистачало наочних матеріалів для роботи таких масштабів, але це не зупинило їх. Явоницкий зібрав до того моменту значну колекцію історичних цінностей тих часів і з готовністю запропонував її художнику в якості наочних посібників. Він так само приводив у майстерні своїх знайомих, які відповідали зовнішнім уявленням про жителів того часу, щоб вони позували Рєпіну.
На створення картини пішло 12 років. Художник тричі приїздив в Україну і на Кубань.
До Явоницкого, як знавця історії Запоріжжя, була справді безцінною. Їх дружба дала рясні плоди для Української культури. Рєпін ж передає в словах надії на розквіт України у мистецтві, адже цей народ має особливе право на особливе мистецтво.
