У складнопідрядному реченні обов'язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо питання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною. Підрядна частина може стояти перед, після або в середині головної. НАПРИКЛАД: Що? Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра). підрядна частина якому? На місці, де стояла прадавня рідна хата, нині уже стоїть нова (І. Чендей). підрядна частина
Слайд 5Підрядна частина завжди має у своєму складі підрядний сполучник або сполучне слово, які разом з інтонацією є засобами зв'язку частин складнопідрядного речення.
Слайд 6Розділові знаки, інтонація В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від головної паузою, а на письмі - комою. НАПРИКЛАД: 1. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський). 2. Могутній той народ, який має синів, об'єднаних любов'ю до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, усякого погляду справжня людина (В. Сухомлинський).
Слайд 7Стилістичні особливості
Слайд 8Будову складнопідрядного речення можна зобразити за до схеми. При цьому головну частину позначаємо квадратними дужками, а підрядну - круглими. У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, вказуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо питання. НАПРИКЛАД: Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). які? [ ], (що). 2. І скрізь, де тропа моя в'ється, лишав я частиночки хмари (Д. Луценко). де? [ , (де), ]. Схеми
