Ця незвичайна пригода сталася тоді, коли я поверталася зі школи.
Поблизу будинку у кущах щось жалібно заскавуліло. Я обережно заглянула туди. На мене дивився сумними оченятами маленький поранений собака. Погані господарі позбулися хворої тварини. Я ла беззахисне створіння. Покликала тата. Ми разом надали до Спочатку поселили в курнику. Часто навідувалися та підгодовували. згодом назвали його Бровком. Коли він виздоровів, тато змайстрував йому просторну будку. Він живе у нашому дворі. Любить побавитися із дітьми.
Вдячна тварина стала гарним сторожем та захисником.
Описати картину Ф. Манайла "Золота осінь" пропоную так: На полотні Ф. Манайла зображена одна з найяскравіших та барвистіших пір року - осінь. Перед очима глядача розкинулась галявина. На ній тече синя річка, що зникає десь вдалині. На довгих та тонких біленьких ніжках стоять жовтокосі берізки. Поряд із ними височіють інші дерева, які осінь зафарбувала у свої улюблені кольори: жовтий, червоний, тьмяно-зелений. Вдалині стоять хатки, зроблені з дерева. А над ними здіймаються вгору височенні смерки. Трава вже жовта та суха. За будинками причаровують око глядача гори. Вони дуже високі та величні. Це, мабуть, Карпати - рідні місця для художника. Картина вражає своєю яскравістю. Дивишся на неї і розумієш всю красу осені.
І глянути вгору ніколи - немає часу зробити