Пропоную скласти таку казку про лісову школу: Настав понеділок. Всі дітлахи лісу спішать до школи. Ось пролунав дзвоник. Вчителька Сова вже чекає своїх учнів. Лисичка з Зайчиком вже на місці. Лише Ведмедика немає. Вчителька вирішує почекати і бачить, що здалеку забігає Ведмедик. Вчителька питає: - Ведмедику, чому ти знову запізнився? Зараз же не зима, ще рано в сплячку впадати! - Вибачте, будь ласка. Просто я забув взяти з собою сніданок. А матуся вчора як раз зібрала для мене горщик з медом. - Сідай за парту та більше ніколи не запізнюйся! Ведмедик сів за парту, а вчителька почала урок української мови. Ведмедику було соромно, що він запізнився. Тому відтоді він весь час приходив на уроки вчасно.
-привіт! як твої справи? радий тебе бачити. -привіт ! у мене все гаразд. -що ти будеш купувати? -я завжди купую газету з телепрограмою та свій улюблений журнал -а який твій улюблений журнал? -це gameplay -А про що він? -У ньому розповідається про новини комп'ютерних ігор та новинки відеокарт. -мене також це цікавить.скільки він коштує? -У порівнянні з іншими журналама про комп'ютер він коштує недорого. -добре. Я також придбаю цей журнал -ти не ш, що купив саме цей журнал. він дуже цікавий і корисний. -дякую! до побачення . -до зустрічі
какой язык считал своим Т.Г.Шевченко. Тарас Григорьевич одинаково много писал как на русском так и на украинском языке , но какой какой язык Кобзарь считал своим? Скажем, «Кобзарь» написан на украинском. А вот вся художественная проза – на русском. Даже знаменитая пьеса из истории запорожского казачества «Назар Стодоля» первоначально была написана на русском языке и лишь потом переведена на украинский. Письма он тоже писал на обоих языках – в зависимости от адресата. Как же определить, какой язык Кобзарь считал своим?
Составитель толкового словаря живого великорусского языка датчанин по происхождению В.Даль как-то сказал: «Ни призвание, ни вероисповедание, ни сама кровь предков не делают человека принадлежащим к той или иной народности. Дух, душа человека – вот где надо искать принадлежность его к тому или другому народу. Чем же можно определить принадлежность духа? Конечно, проявлением духа – мыслью. Кто на каком языке думает, тот тому народу и принадлежит. Я – думаю по-русски.». На каком же языке думал Т.Г.Шевченко? ответить на этот вопрос не представляет ни малейшего труда. Заглянем в те его записи, которые не предназначались для посторонних глаз, которые он вел для себя, – в его дневники. И станет ясно – Шевченко думал по-русски.
Настав понеділок. Всі дітлахи лісу спішать до школи. Ось пролунав дзвоник. Вчителька Сова вже чекає своїх учнів. Лисичка з Зайчиком вже на місці. Лише Ведмедика немає. Вчителька вирішує почекати і бачить, що здалеку забігає Ведмедик. Вчителька питає:
- Ведмедику, чому ти знову запізнився? Зараз же не зима, ще рано в сплячку впадати!
- Вибачте, будь ласка. Просто я забув взяти з собою сніданок. А матуся вчора як раз зібрала для мене горщик з медом.
- Сідай за парту та більше ніколи не запізнюйся!
Ведмедик сів за парту, а вчителька почала урок української мови. Ведмедику було соромно, що він запізнився. Тому відтоді він весь час приходив на уроки вчасно.