Українська мова - красива мова. Вона милозвучна і наспівна. Нею написано безліч прекрасних віршів та пісень. Багато з них відомі в усьому світі.
Кожен народ, так само, як і українці, любить та шанує свою мову. Нема на світі поганих мов. Усі вони достойні любові та пошани, бо і красиві, і милозвучні. Послухайте італійську, іспанську, французьку, російську, іврит - чим вони поступаються українській мові? Нічим. Взагалі, благозвучність мови - річ виключно суб"єктивна. Рідна мова завжди буде для людини найблагозвучнішою. І сперечатися про це - марна справа.
Відповідь:
Пояснення:
1. Кізонько моя люба, кізонько моя мила, чи ти пила, чи ти їла?
2. Ні, дідусю, не пила...
3. Котику-братику, несе мене лиска...
4. Івасику-Телесику, приплинь...
5. Гуси, гуси, гусенята...
6. Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!
7. Ловись, рибко, велика та все велика!
8. Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі...
9. Боже великий, єдиний, нам Україну храни.
10. Україно! Ти для мене диво!
11. Чи знаєш ти, березо в ріднім краю, що я тебе забути не зумів?
12. Ви заграйте, гори, зашуміть, діброви! Приберіться, ниви, красно та багато.
На хаті колесо приб'ю.
А там я поселю крилату лелечу клектину сім'ю.
Нехай мені щоночі сняться,
Що я літаю наче птах