Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...
Якось вдома батьки пойихали по магазинам а мене вдома поставили за старшого щоб я наглянув за моэю младшою сестрою.Я звисно не миг видмовитися. Але я знав що моя сестричка була бешкетницею тому я за нею пильнував.Батькив не було дуже багато часу що я потехеньку засипав.А в цей час моя любознавча сестричка побачила дуже гарну кришталеву вазу яка була на висоти и вона полизла за нею але потим вона турнула и ваза розбилася и из за цього шуму я проснувся . Я звисно розсердився на ней бо наказав ничого не чипати а вона пидняла голивку и зказало що бильше так не буде и попросила пробачити.Я звисно пробачив.Потим склеив вазу и набрав в ней кришталеву воду та занурив туда квитку.Моя сестра милувалася квиткою до тих пир поки не прийхали батьки
истории древнего египта от самого начало до нынешних дней