Шануй батька свого і матір твою, адже їм ти зобов’язаний усим тим, що маєш! Батьки- це люди, чия любов не закінчиться ніколи! Вони стільки в тебе вкладають, вони турбуються про твоє життя, забуваючи про своє.
А як часто ти радуєш свою матір та батька досить простими, але такимим глибокими за смислом словами, як : «Я люблю тебе, моє щастя!»?
Так, звичайно, в тебе є набагато важливіші справи, ніж поговорити з мамою, зробити їй приємно… Зупинись! Подумай, що для них зробив ти? Адже їх нескінченна турбота та любов повинні бути взаємними.
Якщо з тобою щось трапиться, батьки – це перші люди на цій планеті, які згадають про тебе, і, покинувши всі свої справи, вони кинуться тобі на до Якими б між вами не були стосунки – гарні чи погані, вони будуть із тобою у складний час.
Для тебе важливо знати, що батьки про тебе пам’ятають? Так само і їм. Ким би ти не був, що б ти не зробив, вони завжди тебе люблять. Але це не означає, що треба цим користуватись! Навпаки, треба робити так, щоб вони тобою пишалися (за хороші оцінки, за гарну поведінку). Батьки повинні пишатися дитиною, щоб у старості вони могли згадувати, що ось така чудова дитинка в них виросла.
Поширене означення треба відокремити комою (комами) в КОЖНОМУ реченні, ОКРІМ: Д) Праворуч від озеречка вже лежали |росою прибиті| покоси(х)
(виражене дієприкметниковим зворотом перед означувальним словом) __
A) В хвилях ночі десь грім гуркоче, й пливе човен (х), |води вже повен|. Б) |Стомлені спекою днини|, не замовкають долини(х) в дзвоні рясних цвіркунів. В) В колисці(х), |сплетеній із верболозу|, мене малого мати колисала. Г) |Доведена до відчаю|, Євпраксія(х) прийняла постриг і пішла в монастир.
