1. Наближаючись до аеродрому (до нього залишалося летіти півгодини), пілот відчув втому: все, що робить життя людей приємним: будинки, кав’ярні, алеї – все це росло, насувалося на нього; він почував себе завойовником, який, одержавши перемогу, знаходить, знайомлячись з новим життям, скромне щастя людей.
2. Пілотові здавалося, що містечка, де він зупинявся на годину-дві, і сади, обнесені старими стінами, існують самі по собі, існують вічно, байдужі до його, пілота, життя; там, унизу, у містечку, є дещо, чого він позбавлений: дружня розмова, затишок, тепло білої скатерті – все те, з чим людина зживається повільно і назавжди.
ответ:На жаль, сучасному світі
важко залишитися людиною
- Погоджуюсь, адже людяність -
це те почуття, що легко втратити ,
але тяжко повернути. Ми повинні
пам'ятати, що в будь-який час ми
маємо думати не лише про себе,
а й про ближнього. Це важливо
- Так, адже ми як завгодно маємо
цінувати почуття, закладенні ще
нашими пращурами надовго в
нашу свідомість.
- Думаю, потрібно кожного
дня нагадувати про це людям,
адже в нашому суспільстві
нашими пращурами надовго в
нашу свідомість.
- Думаю, потрібно кожного
дня нагадувати про це людям,
адже в нашому суспільстві
так важливо залишитися
людиною та до іншим
удосконалюватися.
Хай (вигук, не виконує синтаксичної ролі) збудуться (присудок) мрії (підмет) усі (означення до слова «мрії») нездійсненні (означення до слова «мрії»).