1речення з дієприкметниковим зворортом щоб він був означенням. 2 щоб дієприкметниковий зворот був присудком . 3 щоб дієприкметниковий зворот був перед означуваним словом а 4 після означуваного слова.
1.відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.2.ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя.3.невелика пасіка була огороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом.4.бігла стежка в далеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.5.тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали великі, мов боруб'яхи, краплі.6.давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.7.он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздики.8.тілько сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни, та шарудять стривоженя тополі. 1.відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.(речення розповідне, неокличне, складносурядне; складається з 2 частин, сполучник сурядності - і; перша частина - односкладне, означено-особове, непоширене, неускладнене; 2 ч. - умовно двоскладне, поширене, ускладнене).і так розібрати ще 2 складносуряні речення.
Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !
