Вгорі(обставина підкреслюється так риска крапка)шумів(дієслово двома рисками)вітер(підмет однією рискою)і зривав(присудок двома рисками) листя(підмет однією рискою) з дерев(додаток риска риска).Сонце(однією рискою)піднялося(двома рисками) і швидко( риска крапка, риска крапка)висушило( двома рисками) росу ( риска, риска)на траві( риска крапка). Місяць( однією рискою) світив( двома рисками) у вікно(риска крапка) і залив(двома рисками)кімнату(риска, риска)своїм холодним світлом(риска, риска).Через хвилину(риска крапка) ми(одна риска) зупинилися двома рисками)перед деревяним будинком()
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення. Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. Приклади прийменників: первинні: без, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, ; вторинні: задля, з-під, із-за, поза, щодо; утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з до у зв'язку, завдяки, незважаючи на тощо. Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками), причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком) (без, до, крізь, про,), деякі — з двома (над, перед, під, ), а то й з трьома (в, з, за '). Правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих ускладнень під час перекладу не викликає. Зверніть увагу: можливе сплутування прийменників з префіксами), наприклад: без дороги — бездоріжжя, попід вікнами — попідвіконню, з боку друзів — збоку, з початку місяця — спочатку; складні прийменники, утворені з до прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з-попід, з-серед;
