Казка про чарівну осінь та її трьох синів місяцівЖила-була на світі Осінь. Вересень, Жовтень, Листопад - сини Осені - жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають. Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого. Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі. Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Матуся за це розсердилась на сина, повернулася, стомлена, додому й заснула міцним сном. А коли прийшла її пора, то вона прокинулась і повернулась до рідного краю.
2.Ще спить земля, засипана снігами.
3.Каштани нагадують свічки, розбуджені весною.
4.Земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим.
5. Хліб, зроблений працею, м'якший від краденого бублика.
6. Робота, відкладена на завтра, рідко вдається.
7. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем.
8. Книга, розкрита мною, лежала на столі.
9. Сплять, сивиною закутані, гори.
10. Вірте кожному слову, почутому від мене!