моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!
-Привит, Ваню! Давно не бачились!-сказав Василь, побачившм свого друга -Привит, Васильку! А ти чекаэш лито?-поцикавився Ваня - А вжеш! Это ж йих не чекаэ? Залишилося лише три дни! -А як ты плануэш провести каникулы? -Я хочу пойихати на дачу до бабуси! У нейи в огороди таки огирочки смачненьки... -сказав вин, розмриявшись -А я хочу бильше спорту!.. Планую питы на плавання та баскетбол. Може, щэ футбол... -А я буду ще писати свойи казки! Я ще ни разу не писав свою казку... Хто знаэ, можэ я стану поэтом... -Це добра справа... Давай обминяэмося телефонами!- Сказав Ваня. Хлопци образу це зробили.- А у вас завтра будуть контрольни роботи? -Точно! Дякую, що нагадав!- Викрикнув Василь.-У мене контрольна робота з украйинськойи мовы! Бувай, я побиг готуватися! -Бувай! Бажаю тоби гарнойи оцинкы!
Твір Евгена Гуцала "Лось" - оповідання.Це оповідання розповідає нам історію про тварину із заповідника, про те як вона врятувавшись від одної біди потрапила в іншу, про її рятівників та вбивцю. Лось, почувши небезпеку, вибіг з байраків до річки, щоб напитися води, але його спіткала біда: лід був тонкий і лось провалився. Але на до тварині прийшли двоє хлопчтків, вони, ризикуючи життям, врятували лося. Але ледь лось вибрався з води, як його застрелив мисливець й рідний дядько братів, Шпичак . Діти сказали, що цей лось був із заповідника. Шпичак зрозумівши, що діти розкажуть охороні заповідника, хто вбив тварину, сказав їм мовчати, а за це вони отримають і м"яса і роги. Та хлопчики, вибравши між правдою та сімейними почуттями, вибрали правду, чесність та гуманне ставлення до природи. Тож мораль цього оповідання - бути гуманним до природи, та берегти флору та фауну рідного краю, як це зробили хлопчики. Автор передав героїчний вчинок дітей й без усіляких сумнівів схвалює його, і з призирством ставиться до мисливця і браконьєра, й засуджує бездушність цієї людини.
моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!