Що було б, якби всі українці були, як одна сімя У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я. Зважаючи на те що Українці - дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами. Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до Не будучи сім'єю ми не відчуваємо того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.
Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.
-Привіт! -Привіт. -Як справи? Як у тебе проходить карантин? -Не дуже, бо я вже дуже сумую за всіми друзями, школою та прогулянками! А в тебе як? -В мене також приблизно так. Коронавірус цього року зруйнував всі плани.. -Це точно! Я так хотіла влітку поїхати кудись подорожувати. -Ми з родиною також набудували багато планів, але схоже, що не варто сподіватися на те, що вони здійсняться. -Мало того, що коронавірус не дасть втілити плани в реальність, то від нього ще і дуже постраждала економіка. -А ще він забирає життя людей, як і літніх, так і молодих. -З рештою, я вірю в те, що скоро все це закінчиться і ми почнемо жити, як раніше. -Я думаю, що після цього люди почнуть набагато більше цінувати життя та все, що в них є. -Сто відсотків! Ми всі тепер почнемо не так відноситися до всіх моментів нашого життя. -Щиро сподіваюсь, що вже зовсім скоро можна буде вийти на вулицю та вдихнути свіже повітря, знявши маску. -Я дуже сильно чекаю цього!