Найкращим та найяскравішим відпочинком є мандри. Нам, жителям Львівщини, дуже пощастило: такої багатої на історичні та культурні пам’ятки, мальовничі схили гір місцевості годі пошукати! Чого лише вартий Урич зі своїм наскельним містом-фортецею Тустань або Стільське городище, де колись у печерах знайшли прихисток білі хорвати? Як можна забути про таємничість і містику Підгорецького чи Олеського замків? Де, як не на горі Парашка, віднайти душевний спокій та гармонію, збираючи стиглі серпневі ягоди? Куди ще, окрім Славської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), податись за адреналіном, який отримуєш під час спуску на лижах? Тим паче, що все це просто у нас під носом! Різноманітних атракцій для туристів вистачає – як для любителів активного відпочинку, так і для прихильників більш розміреного, готельного.
Недарма наша область вже багато років поспіль залишається чи не найпопулярнішою серед туристів.
«Львівщина є однією з очільниць рейтингового списку туристичних лідерів України. Згідно з даними статистичного збору, зокрема про сплату податків туристичними агенціями, нас випереджає тільки Київ. Тобто ми посідаємо друге місце. Традиційно утримуємо лідерські позиції», – розповідає Наталія Табака, начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА.
Із нагоди Всесвітнього дня туризму, який святкуватимуть цієї п’ятниці, 27 вересня, «Львівська Пошта» вирішила поцікавитися: чи розвивається ця галузь на Львівщині? Які нові цікаві проєкти для кращої відвідуваності відпочивальниками і мандрівниками пропонують органи місцевої влади? Чому кожен із нас є причетним та відповідальним за творення туристичного іміджу рідного краю? А також спитала професіоналів, як почати подорожувати тим, хто ще на це не наважився.
У мандрах, як і в світі моди, є свої тренди та популярні впродовж певного часу проведення дозвілля. І якщо раніше люди віддавали перевагу пасивному відпочинку – «all inclusive», з коктейлями на березі моря, то тепер із кожним днем набуває популярності активний стиль відпочинку: веломандрівки, скітуринг, рафтинг чи похід у гори з наплічниками. Перехід від одного до іншого виду експерти з туризму пов’язують із тим, що в наш час велика частка потенційних мандрівників щоденно займається саме розумовою діяльністю, натомість у вихідні воліє зайнятися фізичною, руховою активністю. Така тенденція характерна й для України, зокрема Львівщини.
Не словом, а ділом! Уже цієї суботи, 28 вересня, на території Славської ОТГ відбудеться відкриття нової сучасної велотраси. «Ця новинка є частиною великого секторального проєкту «Велокарпатія». Таким чином ми хочемо розвинути інфраструктуру, спрямовану на покращення комфорту для любителів активних мандрівок. Наразі почали роботу з прокладання велодоріжки, яку плануємо продовжити в 2020 році. Вона буде придатною як для активних подорожей, так і для проведення різних спортивних заходів», – веде далі Наталія Табака.
Нова велотраса буде завдовжки 2,14 км і налічуватиме 24 трампліни різних типів: дроп, волрайд, двогорбий трамплін та інші. Рівень складності цієї дороги низький, тому спробувати свої сили в такому занятті зможе навіть початківець!
Презентація «велообновки» Славської ОТГ розпочнеться зі сходження на гору Погар, де й відбудуться святкування з нагоди Дня туризму: показові виступи з велотріалу та пікнік. Цього ж дня, 28 вересня, відбудеться похід на гору Погар для людей з інклюзією. Організатори подбали про комфорт усіх учасників цього походу завдяки спеціальному візку-джульєтці.
Розпочнеться святкування з інклюзивного походу о 10.30. Після цього о 15.00 відбудеться відкриття велотраси. Закінчаться святкування Всесвітнього дня туризму концертом за участі українських гуртів «Скрябін» та «Юркеш».
Докладнішу інформацію можна знайти на сторінці Управління туризму та курортів Львівської ОДА у фейсбуці.
«Добрим звичаєм для туристів стало продовження мандрівки Львовом у містах області. Тут є два варіанти розвитку подій: втекти подалі від міста для розміреного, спокійного відпочинку на природі або більш активний відпочинок, до прикладу, похід у гори», – пояснює Наталія Табака.
Так, наша область багата на різноманітні пам’ятки культурної спадщини. А для того, щоби картина вражень після подорожі була цілісною і в той же час контрастною, варто відвідати не лише галасливий багатотисячний обласний центр, а й невеличке кількатисячне село. Важливу роль у розвитку туризму області відіграє діяльність місцевих жителів, адже кожен із них є творцем іміджу свого краю. Для того, щоби вміло рекламувати свій продукт, у нашому випадку туристичні точки Львівщини, потрібно самому якщо не достеменно, то бодай на високому рівні знати історію та головні особливості рідного краю.
Объяснение:
Коли я чую про доброту та добрі вчинки, то згадую тих, кого мені найбільше шкода — тварин.
Я завжди мріяла про створення власного притулку для тварин. Така мета здається мені дуже благородною. Вдома у нас зараз живуть дві кішки й собака. Всіх їх ми взяли з притулку. Завдяки людям, які працюють в такій організації, ці тваринки не померли від голоду на вулиці та змогли знайти нових господарів.
В майбутньому я дуже хочу продовжити допомагати безпритульним тваринам та готова присвячувати цій справі всі свої сили й вільний час. Ну а поки я просто намагаюся бути хорошою людиною і по-доброму ставитися до інших. Насправді, це дуже просто, тому що коли ти посміхаєшся людині, — вона обов’язково посміхається тобі у відповідь. Коли ти робиш якийсь добрий вчинок, то доброта завжди повертається до тебе, немов бумеранг.
Я впевнена, що саме доброта, а не краса врятує світ. Гарна зовнішність людини немає ніякого значення, якщо всередині вона черства, зла.
Отже, внутрішня краса — це і є доброта. Тож щоб врятувати світ від сил зла, треба робити добро.
Объяснение:
●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, Оленчина книжка, Шевченкові поезії).
●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”).
Учні мають уміти:
-визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться);
-визначати морфологічні ознаки прикметників;
-визначати синтаксичну роль в реченні;
-знаходити в реченні прикметники певної групи;
-орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників;
-уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів).
Дидактичний матеріал:
№1. Прочитайте текст. Чи знайомі ви з автором оповідання? З якими творами цього автора ви вже ознайомились? Чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? Знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. До якої групи за значенням належать ці прикметники?Який тип мовлення застосований у цьому уривку? Чому?
По цім боці Дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. Один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. Від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.
Товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. Бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.
Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж.
(Уривок із оповідання М. Коцюбинського «Помстився». Коцюбинський М. Твори: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1988.-Т1.)
Прогнозована відповідь учня:
Учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «Ялинка».