1. [],[],[],[]. 2. [];[], []. 3. []:[]. 4. []:[],[],[].
A) Сам знаєш: сім разів одміряй, один раз одріж (А. Шиян).
Б) Заливається флейта, трубить з переливами трубач, рявкає бас, гуде баритон (Остап Вишня).
В) Темна ніч знялася, розіслалася над землею, Ратієв іцина з зеленої зробилася чорна, одні верхів’я високого дерева ще горіли (Панас Мирний).
Г) Прокотився грім: з розгоном грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі (М. Рильський).
Д) І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський).
Відповідь: 1Б,В 2А,Г,Д 3 4
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього Річка життя
(1) Життя – як вода: воно спливає непомітно.
(2) Ось недавно ж, либонь, починався струмок твого дитинства, спокійний, сонцем освітлений, починався радісно й безжурно.
(3) Далі струмок той обертався на річку – юність бурунами завирувала.
(4) Води побільшало, глибини зросло.
(5) Далі подивишся: поспокійнішала течія, утомившись, вже не шумить вода, не б’ється сердито у високі береги: молодість минула, старість іще не надійшла.
(6) Й покотиться річка твого життя до безбрежного моря…
(7) Та ніколи не зникне вона в ньому безслідно, мов краплина. (За Є. Гуцалом)
10. Позначте всі безсполучникові складні речення.
Відповідь:1, 3, 4, 5
11. Позначте речення, ускладпені відокремленими означеннями та обставинами.
Відповідь: 2, 5
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємосі, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. На цю тему було написано чимало книжок і знято докуметальних та художніх фільм, і кожне з них зводить до думки, що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя планети. Не можно також сказати, що людина ціниться лише в той час коли живе, багато хто здобув визнання після смерті. Також не можна судити про цінність буття людини на основі великих подвигів. Так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх до ми маємо теперішне життя. Та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!