Question

Написать перказ вот твор: тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. люди і раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, коли птахи покинули місця, в яких жили віками. і виявилося, що недаремно, бо бачили птахи далі, ніж люди. весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: сонце палило на полях пшеницю, а на городах картоплю, і скрізь потягнуло страшенно воду, наче хто висмоктував її з землі. бо дощів не було, а джерела, що таїлись глибоко в землі, теж кудись пропали - на луках, де колись гніздилися чайки, можна було ходити в черевиках. і поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. лише на левадах у сажалках трималося трохи води, бо були вони в низовині і викопані глибоко: із торф'яного споду ще просочувалася вода нагору, і чайки вивели на острівцях дітей і кигикали радісно в небі.проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж мало не всім селом. і кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку, щоб чайка і в нього оселилась, бо поки гніздиться вона тут, доти і вода тримається в леваді, а вода - це ж саме життя. і щовесни прилітали вони на радість людям, купалися у весняному небі над та кигикали на щастя усім. і гніздилися у кожного, хто того хотів і зробив що-небудь для цього. а в перший день усі чайки збиралися на захаровій леваді, наче показували людям, звідки вони родом пішли і хто перший зробив їм добро. захар вітав їх, стоячи на леваді, і показував руками, що можуть уже летіти, куди захочуть, наче відпускав їх на інші левади (за г. кримчуком).

Answer 1

Весною жодна чайка не гніздилася на луках,а всі тулилися на островах,як би не було тісно.Люди раділи і сумували,бо було щось не так,і вони не помилились.Весна і осінь  були посушливими:сонце палило пшеницю на полях у людей картоплю і все що росло.Дощів не було,а джерела, які були дуже глибоко, теж кудись зникли.На луках,де колись були чайки можна було ходити в черевиках.Лише на левадах у сажалках було не багато води, бо вони були внизовині і викопані глибоко.З під торфу ще просочувалась вода, і чайки вивели на островах дітей, і раділи воді.Проводжали чайок чи не всим селом і чекали з нетерпінням їх прилету.І кожен, хто жив на леваді,старався зробити копанку,щоб на весні чайки поселилися у нього.
І кожної весни вони прилітали на радість людям, оселялися у того хто цього хотів.А в перший день,коли прилетіли,вони зібралися на Захаровій леваді,ніби всим показуючи хто перший викопав копанку.Захар вітав їх,і показував руками,що вони можуть летіти куди захочуть,ніби він їх відпускав.