- Страшны не вы, - вы уже разбиты и обречены, - страшно то, что вас породило и порождает после того, как люди так давно существуют на земле и достигли таких ясных вершин в области мысли и труда… Язва людоедства разъедает души уже не только отдельных людей, а целых народов, она угрожает существованию человечества… Эта язва людоедства, более страшная, чем чума, будет разъедать мир до тех пор, пока благами мира будут пользоваться не те люди, которые их создают, пока неограниченной властью над людьми будут пользоваться выродки человечества, сосредоточившие в своих руках все богатства мира… Напрасно эти господа в белоснежном белье надеются уйти от суда истории. Забрызганные кровью, они уже стоят перед его грозными очами… Я жалею только о том, что не смогу больше бороться в рядах своего народа и всего человечества за справедливый, честный строй жизни. Я шлю мой последний привет всем, кто борется за него!…
Я знаю, он большой, но мысль очень философская, впрочем можешь не писать.
Реплика (абзац) взято из "Молодая гвардия" А. Фадеев
Напевно у кожної людини є мрія і для кожного вона по особливому важлива.Ми всі розуміємо,що чарівником, у наш час стати не можливо, але все ж як хочеться іноді помріяти і побути у таких дивовижних світах.Кожна людина уявляє,щоб вона зробила при нагоді побути чарівником.Але коли ця можливість була б от-от поряд ми б розгубились і позабували усі мрії.А використали лише те,що вигадали несподівано і ця мрія була б не значною і ми б пошкодували, що хоча й на жалку мить,але стали чарівниками.Та можливі такі випадки коли ти подумав не про себе,а про когось іншого тоді можливо твоя мрія не була б такою жалібною.Тому напевно краще залишитись тим ким ми є і не уявляти чогось кращого у нас є те на,що ми заслуговуємо.:)
Українська мова є моєю рідною мовою.
Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. Нею розмовляли мої предки. Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами. Вона дзвенить на вулиці, у магазині, школі, бібліотеці, бо є мовою жителів мого рідного краю. Щоб добре знати рідну мову, я вивчаю її на уроках у школі. Милозвучні рідні слова звучать у моїх піснях.
За до мови я пізнаю світ, можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню.