Напередодні Нового року землю вкрила снігова шуба. Заблищали, засяяли сніжинки у світлі ліхтарів. Люди поспішають додому, несуть пакунки зі смачною їжею та подарунками.
Якщо зазирнути в освітлені вікна будинків, можна побачити там вбрані ялинки, іграшки та гірлянди, які світяться кольоровими вогниками. А у великих містах біля високих міських ялинок збирається багато людей, які хочуть зустріти Новий Рік на святковому гулянні.
У саму новорічну ніч усі розходяться по домівках, по гостях. По темних дорогах зрідка проїжджають тільки таксі, світячи фарами. Але я мрію: от би зустріти як-небудь на засніженій дорозі незвичайну процесію. Тобто сани Діда Мороза, якими він розвозить подарунки. Це моя фантазія. Я уявляю, що ці сани червоні, прикрашені гірляндами, обвішані бубонцями. Згідно казці, їх везуть двоє чарівних оленів. Усередині саней, серед мішків з подарунками, сидять Дід Мороз та Снігуронька.
Може бути, Дід Мороз зі Снігуронькою дійсно їздять дорогами під Новий Рік, тільки на сучасних аеросанях. Або в червоному прикрашеному фургончику, там, де снігу замало для саней. І я мрію їх побачити на власні очі. Раптом коли-небудь я випадково визирну у вікно та побачу, як вони проїжджають. Або вони навіть приїдуть до мене додому та подарують всій моїй родині подарунки
Іменникове:шапка господаря, ручка дверей, щира бесіда, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти, народна пісня, червона сукня прикметникове:червоний від сорому, білий від снігу, білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити дієслівне:знімав на фотоплівку, возив сіно, шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом, читати швидко, плакати слізьми, простувати дорогою, тішить думку, трохи зім’ята, вишиваючи сорочку, ледве світало, розбито вщент;
Я вважаю, що жити оптимістом, безперечно, легше. Позитивне мислення і позитивна енергетика заряджають оточуючих і надихають на дії, змушують не сидіти на місці, а з усмішкою на обличчі йти вперед, долаючи перешкоди. По-перше, люди - оптимісти живуть набагато довше, це й не дивно, бо сміх і радість продовжують життя. Кажучи про оптимізм, не можна не згадати вірш Лесі Українки "Contra spem spero". Лірична героїня твору незважаючи на свою тяжку хворобу знаходить сили і позитивні думки щоб продовжувати жити й творити. Ці поняття яскраво відображено у таких рядках: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!" По - друге приймати будь-які проблеми набагато легше з позитивними думками. Згадаймо постать видатного українського письменника Остапу Вишню, який незважаючи на неправдиві звинувачення у неправдивій контрреволюційній діяльності продовжував писати свої усмішки, навіть тоді, коли його було заслано. Він не втратив оптимізму у своєму житті і приймав усі звинувачення легко і гідно. Отже, оптимізм - це, мабуть, найкраща риса в людському характері, яка дає можливість жити вільно і не бути заручником власних сірих буднів.
Напередодні Нового року землю вкрила снігова шуба. Заблищали, засяяли сніжинки у світлі ліхтарів. Люди поспішають додому, несуть пакунки зі смачною їжею та подарунками.
Якщо зазирнути в освітлені вікна будинків, можна побачити там вбрані ялинки, іграшки та гірлянди, які світяться кольоровими вогниками. А у великих містах біля високих міських ялинок збирається багато людей, які хочуть зустріти Новий Рік на святковому гулянні.
У саму новорічну ніч усі розходяться по домівках, по гостях. По темних дорогах зрідка проїжджають тільки таксі, світячи фарами. Але я мрію: от би зустріти як-небудь на засніженій дорозі незвичайну процесію. Тобто сани Діда Мороза, якими він розвозить подарунки. Це моя фантазія. Я уявляю, що ці сани червоні, прикрашені гірляндами, обвішані бубонцями. Згідно казці, їх везуть двоє чарівних оленів. Усередині саней, серед мішків з подарунками, сидять Дід Мороз та Снігуронька.
Може бути, Дід Мороз зі Снігуронькою дійсно їздять дорогами під Новий Рік, тільки на сучасних аеросанях. Або в червоному прикрашеному фургончику, там, де снігу замало для саней. І я мрію їх побачити на власні очі. Раптом коли-небудь я випадково визирну у вікно та побачу, як вони проїжджають. Або вони навіть приїдуть до мене додому та подарують всій моїй родині подарунки