1) Ми були вже близько, нам лише залишалось трохи зачекати, щоб отримати нагороду.
2) Харків - один з найвеличніших міст України, що вважається промисловим центром.
3) Волосся в Оксани блищало на сонці і відігравало відтінками золота.
4) З промислових придприємств на Україн працює Донецький вугільний басейн.
5) На цій теріторії поляки найбільше знущалися над селянством, вимагали з них плодів їхньої праці, примушували працювати та знущалися над ними.
6) По-козацькому дали відпір наші співвітчизники.
7) Мільйон років потому з'являлися перші тварини та рослини.
8) Мати грала на роялі, усі з надзвичайною увагою слухали її.
9) Комп'ютер - незамінна частина існування нашого суспільства.
10) За до наших бажань можна відтворити свою мрію, шляхом матеріалізації думок.
Не всі успішні люди досягали своєї мети з до власних сил. Не потрібно пояснювати як багато зірок естради дійшли до своєї популярності. Але є дійсно такі Великі люди, які боролись за визнання і вони його отримали. До прикладу Т.Шевченко як доля його ображала, через скільки випробувань йому довелось пройти, як його принижували пани, забороняли займатися справою,яку він любив, всі його гнобили і лише деякі люди з таким же відкритим серцем і душею, не боялись читати його твори, прислуховуватися до них та вставати у бій за Батьківщину. Скільки їх було? Двоє, троє? Чи десятеро? Його вірші дуже актуальні в наш час і лише черз роки ми почали помічати якою сильною, вольовою і головне талановитою людиною він був. Ось його можна і поставити до прикладу як успішну,видатну людину,він проходив між краплинами дощу, підлаштовувався під різні ситуацій, йшов на компроміс, страждав, отримував покарання, але вершив своє діло мудро і беззаперечно.Але він не робив одного - він не кривив душею. Т.Г.Шевченко робив все від серця, писав те що є, небоячись мати неприємності та покарання.
Дійсно успішна людина, буде досягати всього сама, не буде прикидатися іншою, не буде підставляти заради цього інших людей, вона буде відкрита до небезпеки, пригод, неприємностей і буде робити це з чистою душею, знаючи, що за щастя ми маємо платити і ніхто не зможе зробити це за нас..
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя – єдина.
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Що потрібно для того, щоб називатися людиною? Одні скажуть – бути чесним і порядним, інші – мати багато грошей, треті й зовсім скажуть, що для цього нічого не потрібно, бо вони мають руки, ходять на ногах, а це вже й так людина, а з малої чи великої літери – яка різниця? Але різниця є, і дуже велика, адже від тварин ми відрізняємося не тільки анатомічними ознаками, і навіть не розвиненим інтелектом, а й людяністю.
Для того, щоб стати людиною з великої літери, треба бути справедливим, чесним і добрим. Однак головне, на мій погляд, – це любов до ближнього. Адже добре відомо: щоб до тебе ставилися так, як ти хотів би, треба так само ставитися й до інших. А це означає, що треба постійно пам’ятати: завжди поряд є люди, яким, можливо, потрібна до співчуття. Може, саме від вас ці люди сподіваються отримати до можливо саме від вас вони потребують співчуття. Тому десять разів подумайте, перш, ніж відвертатися від людини: ви теж бували чи коли-небудь опинитеся в ситуаціях, коли буде необхідна добра порада або просто ласкавий погляд.
Може хтось гав, як кішку, на яку на вулиці нападають собаки, сміливо і дружно захищають інші кішки, кидаючись проти суперника, набагато сильнішого за них, і не роздумуючи над цим. Та якщо тварини захищають одна одну, то чому ж люди часто залишаються байдужими до нещасть інших, навіть до нещасть своїх близьких?
Радує те, що це скоріше виключення, ніж правило. Бо і в реальному житті, і в літературі є багато прикладів справжньої самопожертви заради щастя і свободи інших. Це і славетні сини запорізького козацтва, і прогресивні діячі часів молодої радянської України, і герої Великої Вітчизняної війни, і наші сучасники, які відстоюють право нашої країни рухатися шляхом незалежності та свободи, шляхом розвитку та європейської інтеграції.
Не обов’язково шукати приклади людяності серед відомих історичних постатей, можна просто уважно озирнутися навколо, придивитися до своїх друзів і близьких, зазирнути у свою власну душу. Саме так можна зрозуміти, що істинний безкорисливий подвиг в ім’я людей завжди поруч з нами.
Отже, давайте навчимося один одного любити, поважати почуття, думки і прагнення інших людей, давайте за основу свого життя візьмемо правило жити не тільки за державними законами, а й за законами моралі та честі, тими складовими, які складають основу того, що робить нас людьми з великої літери.