Дієприслівниковий зворот, як і окремий дієприслівник, у реченні виступає обставиною. В усній мові й одиничний дієприслівник, і дієприслівниковий зворот, як правило, виділяються паузами, а на письмі відокремлюються комами. Відокремлення дієприслівникового звороту не залежить від його позиції в реченні.Якщо два і більше однорідних дієприслівникових зворотів зв'язані сполучниками, між ними кома не ставиться.
Дієпричлівниковий зворот-це дієприслівник разом із залежними словами.У реччені повністю вистуває обставиною.Майже завжди виділяється комами.Не виділяється комами коли у реченні одночасність(або б дії) Бабуся,сидячи за столом,шила торбинку для горіхів. Діти сиділи звісивши ноги.
Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.
Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.
Українська творчість займає дуже вагаме місце в житті сучасної молоді.Бульшості одразу спаже на думку питання :"Чого?".Наприклад тому,що кожна сучасна пісня,картина,вірші беруть початок у етнографії рідного краю та мають дуже глибокі корені.Детальніше про пісні.Пісня-це душа народу, її печаль і радість,сльози і щастя.Якщо не було б української народної пісні - не було б і народу.А пригадайте які малював картини Шевченко,як вони були пройняті смутком і печаллю,а вірші це ж перлина української творчості!Давайте все ж таки зізнаемося,що ми все частіше тягнемося до народно,до етнічного,до болі знайомого життя,яке називаеться народна творчість!
Дієприслівниковий зворот, як і окремий дієприслівник, у реченні виступає обставиною. В усній мові й одиничний дієприслівник, і дієприслівниковий зворот, як правило, виділяються паузами, а на письмі відокремлюються комами. Відокремлення дієприслівникового звороту не залежить від його позиції в реченні.Якщо два і більше однорідних дієприслівникових зворотів зв'язані сполучниками, між ними кома не ставиться.