Зовсім не давно всі учні нашої школи вирішили домогти дітям,які проживають в дитячому будинку та дітям - інвалідам.Всі захотіли прийняти в цьому участь і нікого не було байдужого.Діти приносили з дому дитячі речі,іграшки,книжки,олівці,альбоми та різні спортивні приладдя - купи різнокольорових мячів,ракетки для тенісу.Адже всі чудово розуміли наскільки все це поторібно дітям,які не живуть в сімї,не мають батьків, які б змогли попіклуватися про них.Ці діти дуже обмежені в любові,і не мають всього вдосталь того,що маємо ми в повноцінній сімї з люблячими батьками.Наша школа в ті дні стала неначе великий магазин -скільки пакунків діти несли до школи! Від щирого серця кожен зробив свій вклад.Нехай дітлахи радуються,веселяться,читають.Як чудово бачити їхні щасливі очі та радісні усмішки.І самому на душі стає тепліше.Тому ж не забувайте про других,хто потребує в цьому житті більше чим ми,діти сімї.
НЕ СУДИТЕ СТРОГО(
Багато дітей мріють про батьків які їх будуть кохати, дарувати подарунки, читати казку на ніч, гратися. Але ні кожному щастить у житті. Школяри міста Симферополя до дитячому будинкові. Вони принесли свої іграшки, подарували комп'ютер. Але це не все, що вони зробили. Вони написали в газету з проханням про до дітям, про те, що вони мріють про батьків та чикають на них. На це прохання відгукнулися багато людей. Вони були зворушені прийшовши у дітячий будинок. Діти були дуже раді їх приходу. Дітям не потрібні іграшки, їм потрібна батьківська любов. Ніхто з працівників дитячого будинку не замінить батьків, батьківську любов.
За останні роки у структурі українського суспільства відбулися докорінні зміни. У нашій країні Уявилися люди, яких прийнято називати бізнесменами. На щастя, період «дикого бізнесу» для нашої країни уже закінчився, тому все частіше ми замислюємось: яким повинен бути сучасний бізнесмен? Які І)иси мають бути йому властиві?
Мене дуже тішить той факт, що нашим сучасним бізнесменам є з кого брати приклад. Адже українська історія знає не лише великих промислових магнатів, але й бізнесменів-меценатів, патріотів, які ревно піклувались про долю свого народу, своєї країни. Безперечно, це були люди з багатим внутрішнім світом, щедрою душею. У своєму житті вони керувалися високими моральними принципами і громадянською свідомістю. Ці справжні українські патріоти відзначалися шляхетними намірами і прагненням робити добро, невтомно працювати на благо своєї держави. Гідними шхоплення є справи видатних українських меценатів — братів Терещенків, Василя Симиренка.
Приємно усвідомлювати, що традиції меценатства не занепали й у наш час. І сьогодні є такі ж чудові люди. Серед них— Петро Яцик, який зробив значні пожертвування у фонд видання «Енциклопедії українознавства». Саме ця людина запропонувала щороку проводити в Україні конкурс знавців української мови.
Варто згадати також Омеляна й Тетяну Антоновичів, які заснували доброчинну фундацію, що присуджує почесні премії в галузях україністики як у нашій країні, так і за кордоном. Вони є постійними інвесторами українознавчих дослідницьких програм.
Звичайно, не всі українські бізнесмени можуть зараз виділити значні кошти на розвиток науки, культури, освіти. Але кожному українському бізнесменові повинні бути притаманні такі риси, як порядність працьовитість, надійність