Людину, яка не вміє дотримувати свого слова, часто змінює погляди й рішення, не виконує обіцянок, ніхто не поважає. Про таку людину кажуть, що в неї сім п’ятниць на тиждень. Чому саме сім п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання, повернімося на кільканадцять століть назад.
У ті часи п’ятниця була останнім днем тижня — вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували, а й вирішували різні важливі питання. Хлібороб, скажімо, просив коваля, щоб той викував йому серп чи косу, гончареві замовляв десяток глечиків. Багатий господар, який не міг упоратись із своїм господарством, знаходив на базарі робочу силу — бідняків, які шукали, до кого б піти в найми. Тут, у присутності кількох свідків, складалася своєрідна усна угода, розірвати яку чи частково змінити можна було лише при тих самих свідках і на базарі, тобто в одну з п’ятниць. Проте траплялися й порушники цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди, щоб укласти іншу, вигіднішу. Саме про таких користолюбців і казали, що в них сім п’ятниць на тиждень.
Ми всі особливі і неповторні.Кожен прагне самоствердитися і добитися успіху.Але щ ж все таки робить людину великою? На мою думку,велич особистості визначається нашими вчинками,думками, мисленням,діями по відношенню до інших.Ми розвиваємося, самовдосконалюємось і цим самим робимо себе кращими-ми ростемо і морально,і духовно,і фізично.Кожен повинен усвідомити,що велич визначається не ростом і не вагою, і навіть не статками ,а вчинками і поведінкою. Отже,можна стверджувати ,що людину робить великою не тільки її зовнішній вигляд,влада чи кількість грошей,а внутрішній стан,думки і добрі вчинки.
Если не жалко , можешь ответить как лучший ответ ? Всё таки сам думал
Щасливим мене робить моя родина . Адже вона мене любить і поважає . Батьки мене багато чому вчать . Наприклад , мама навачає мене готувати. І в мене дуже добре виходить . Взагалі я дуже часто проводжу час зі своєю родиною . Ми граємось або розказуємо як у кого пройшов день . Але не тільки я проводжу час з батьками . В мене є хоббі , я займаюся футболом . Я з відданістю займаюся і цей спорт робить мене дуже щасливим . Здебільшого я граю на позиції центрального захисника , але іноді мене ставлять на ворота . Мене це не ображає , навпаки ти починаєш відчувати адреналін . Окрім футболу , в мене є найкращий друг . Ми разом гуляємо , розмовляємо на різні теми і таке інше . Також іноді він мені пояснює як робити домашнє завдання. Буває таке , що я не розумію якоїсь теми і він розумно пояснює мені . Ось що робить мене щасливим .
Людину, яка не вміє дотримувати свого слова, часто змінює погляди й рішення, не виконує обіцянок, ніхто не поважає. Про таку людину кажуть, що в неї сім п’ятниць на тиждень. Чому саме сім п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання, повернімося на кільканадцять століть назад.
У ті часи п’ятниця була останнім днем тижня — вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували, а й вирішували різні важливі питання. Хлібороб, скажімо, просив коваля, щоб той викував йому серп чи косу, гончареві замовляв десяток глечиків. Багатий господар, який не міг упоратись із своїм господарством, знаходив на базарі робочу силу — бідняків, які шукали, до кого б піти в найми. Тут, у присутності кількох свідків, складалася своєрідна усна угода, розірвати яку чи частково змінити можна було лише при тих самих свідках і на базарі, тобто в одну з п’ятниць. Проте траплялися й порушники цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди, щоб укласти іншу, вигіднішу. Саме про таких користолюбців і казали, що в них сім п’ятниць на тиждень.