Я бачу сучасну школу такою, в яку ідеш із задоволення, а не тому, що треба. Має більше бути практики, дослідів унаочнень. Мають бути екскурсії по темі. Набагато менше непотрібної інформації і більше, того, що матиме місце в житті. Зовсім має зникнути бездумне заучування правил, які ти завтра забудеш. Потрібна така методика, щоб учень засвоїв, наприклад, як пишеться те чи інше слово і легко запам'ятав. Якщо це природознавство, то проводити його треба на природі, копати грунт, роздивлятися тих же, наприклад, черв'ячків, якихось жучків, ходити до водойм гати за ростом листочків, квіточок. На хімії повинні проводитися реальні досліди, а не зазубрюватися формули, які нікому не потрібні. На трудовому треба всьому навчати, що буде потрібне в реальному житті, ходити на заводи, ферми, вчитися простим життєвим речам. Я бачу школу без крикливих учителів і принижень. Кожна дитина індивідуальність із своїми здібностями, нахилами, тому зубрити сінуси і косінуси тому, в кого душа тягнеться до поезії не потрібно. Школа має розвивати у дітей їх природні таланти, а не гребти всіх під один стандарт.
Объяснение:
Редагувати гати за цією сторінкою
Державність
Державність — специфічна ознакадержавно-політичної організаціїсуспільства. Термін має багато значень і вживається:
а) як синонім держави в цілому чи держави відповідного історичного типу (феодальна держава, буржуазна держава тощо);
б) для характеристики системи (механізму) політичної організації суспільства;
в) з метою визначення ступеня розвитку системи органів держави (державного апарату);
Характер державності обумовлений обсягом суверенітету тієї або іншоїдержави. У незалежній Україні головними факторами суверенної держави є специфічні форми державної політичної організації суспільства (форми правління, державного устрою, організації державної влади), державні традиції, ідеологія,державна мова, державна символіка). З цими факторами пов'язаний суспільний і політично-правовий зміст державності, як засобу забезпечення суверенного