Заяць-це невелика дика тваринка. В неї довгі рухливі вуха на видовженній мордочці. Глаза в зайця косять. Це необхідну для того, щоб ця беззахисна тваринка бачила все навкруги.
Заяць їсть траву та кору дерев, для цього в нього великі виступаючі передні зуби. В нього коротенький хвостик. Мама ним подає знаки о безпеці своїм зайчатам.
Влітку, восени та навесні у зайця сіре хутро, щоб не побачили хижаки серед гілок та землі, а взимку воно біле, як сніг. Але коли хутро не може сховати, тоді захищають зайчика довгі, значно довші, ніж передні, його сильні задні ноги.
Ось такий він полохливий ,всечуючий ,всебачачий заяць.
Жили собі троє нерозлучних друзів. А чи не полетіти нам у ракеті на Місяць,-запропунував Стасик.Мишко підтримав ідею найкращого друга ,а Іванко не захотів ,і лише розсміявся. -Ха-ха-ха. Щож,ви мандрівники хочете вночі там побачити? Задумались Мишко та Стасик над цими словами ,і вирішили,що треба якось виходити з ситуації. -Гаразд,зараз вже пізно і ми полетимо коли буде тепло ,світло і сонячно...