Моїм найкращим другом є Сашко. Він дуже хороша людина. Ми з ним подружилися, коли гуляли у нашому дворі. Виявилось, що у нас дуже багато спільних інтересів. Нам разом завжди дуже цікаво і весело. Я Сашку можу довірити будь-які таємниці. (Або: Я Сашку довіряю. Він вміє берегти всі мої таємниці (секрети).) Ми допомагаємо один одному. Як мені пощастило з другом!
-Привіт! -Привіт!Як справи,як провела свої зимові канікули? -О,дуже цікаво та весело!Бо я їздила до Черкас,де я зустрілася зі своїми друзями. -А що ви там робили?Що цікавого було? -Вони провели екскурсію по місту.Так як я дуже люблю театри та музеї,то ми зайшли до лялькового театру та дивилися виставу "Два леви". -А була у парку Перемоги?Чи у парку Долина Роз?Я колись там був у дитинстві,ще з батьками їздили туди. -Так,так!Ми там були,там дуже-дуже гарно!Також,там дуже багато пам`ятників,наприклад пам`ятник варенику. -Я хочу теж коли небудь туди поїхати,але нажаль немає часу.. -А в мене ідея,а давай навесні туди поїдемо? -А я згоден!Буде дуже весело!
Увесь твір я писати не буду, але я б написав щось типу :Не завжи люди говорять тільки потрібні речі. Буває скажеш щось погане, а потім жалкуєш, адже слово не горобець вилетить на спіймаєш. Те що людина говори без перестану не світчить про її освітченість. Говорити в першу чергу потрібна з розумом,а в деякі моменти взагалі мовчати. Не дарма існує народна мудрість "Слово - срібло, а мовчання- золото". Знаки розтавлені неправильно (я з мовою не дуже дружу), але якщо тобі сподобалась моя думка я сподіваюсь ти сама розтавиш.