Я відшукала це завдання у підручнику, бо в самому питанні були помилки. Ось воно: 1. Усі учні класу прийняли участь у змаганнях з туристичного орієнтування. - Усі учні класу взяли участь у змаганнях з туристичного орієнтування.
2. Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. - Мишко робив з мухи слона, розповідаючи про свої пригоди; добряче налякавши слухачів, він пішов додому.
3. А Мирон пропав як Пилип з конопель - А Мирон вискочив як Пилип з конопель.
4. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. - Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька.
5. Від радості у нього очі на лоба лізуть. - Від жаху/подиву у нього очі на лоба полізли.
6. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. - Затрищала крига і почувся голос волаючого в пустелі: "До ть!", але біля річки нікого не було.
7. Пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуза на кашу. - Пішов Омелько свататися до Марусі, але та дала йому гарбуза.
8. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана. - Тарас закопав свій талант у землю, коли пішов служити козачком до пана.
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
