Українці споконвіку любили калину. Садили її біля хати, у садку, над річкою, у полі. Калина любить сонце та українську землю. ЇЇ червоні кетяги видно здалеку. Про калину складають пісні та легенди. Є таке прислів»я:» Без верби та калини нема України!» Калина є символом чистоти та вірності. Дівчата прикрашають нею весільні вінки. Калина — символ України
1)Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет. 2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет 3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток. 4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток. 5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?" 2)жіночий рід,неістота,однина 3)Називний відмінок 4) Перша відміна;мяка група
