На небо насунули темні грозові хмари . Вони пливли швидко, набігаючи одна на одну . небо враз потемніло. здійнявся шалений вітер,заушуміло гіля дерев . у повітрі закружляло тистя. на землю впали перші краплі дощу. небом прокотися гучний грім , і розпочалася гроза
Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розлогого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний острів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за сонячної погоди — велична і чарівна.
Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова збереглася і до наших днів.
Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.
Объяснение:
Ясное небо потемнело. Зашумели деревья. Налетел ветер. Вот уже и солнце скрылось за тяжелыми тучами. Вспыхнула молния, где-то очень близко прокатился гром. Захлопали шаги долгожданного дождя.