⇒ по-батьківськи (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)
⇒по-домашньому (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)
⇒ часто-густо (утворений від слів з близьким значенням, тому через дефіс)
⇒ давним-давно (відбувається повтор кореня, тому через дефіс)
⇒ натроє (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з числ.)
⇒ віч-на-віч (відбувається повтор кореня, тому через дефіс)
Кожного дня ми відкриваємо для себе нові горизонти життя і вдосконалюємо свої навички і знання. Як у наш час, коли техніка і наука з кожним днем крокують у майбутне, так і в минулому, з суспільством з консерватимними і ліберальними поглядами, твердження "вчитися ніколи не пізно" не втрачає свою актуальність.
Людина, яка б вона не була, кожен день використовує безліч інформації. І що буде, коли вона вирішить, що їй досить навчатись і що вона вже розумна? А буде те, що вона просто втратить своє розуміння реальності. Вона не знатиме нових слів, які кожного дня збагачують нашу мову, не вмітиме користуватися новою технікою, яка активно входить у повсякденний побут. Тобто, почнеться її деградація. А кому це потрібно?
Отже, ми маємо кожного дня навчатись і пізнавати щось нове. Тільки тоді ми здобудемо справжі знання і будемо жити в гармонії зі світом.
Знайшли собі друзів серед них. Хороших, надійних, які ніколи не підведуть, а до порятують. І частки вирішили, що вони теж будуть добрими, справедливими, чесними щодо своїх Друзів.
Але для цього треба багато чого знати і вміти. Одного разу, щоб повеселитися, друзі запросили частки бо, но, то, от, таки у похід. У поході треба знати, як себе поводити, де чиє місце у ряду. Тому часткам, оскільки вони були вперше в поході, сказали, щоб вони зайняли свої місця у ряду.
Коли частки стали після слів, до яких відносились, то вони з ними ніби взялися за руки (тобто між ними з'явився дефіс. Частки з того часу стали писатися через дефіс).
Коли ж частки не стали після слів, до яких вони відносилися, а стояли попереду, або через слово від слова, до якого відносилися, то писалися окремо.
Похід пройшов чудово. Всі були задоволені, бо знайшли спільну мову, зрозуміли один одного. Частки знайшли собі друзів серед інших частин мови і живуть з ними у злагоді.