Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.
Я упевнений, для того, щоб мати гарну роботу, треба знати іноземні мови. Найпоширеніші мови в світі – китайська, іспанська, англійська й деякі інші мови. Але кожна добре освічена людина в світі говорить англійською, тому що це – мова спілкування, бізнесу, науки й культури.
Англійська мова зараз найважливіша й найпоширеніша мова у світі. Це – державна мова в п'яти країнах: Великобританії, Канаді, СІЛА, Австралії і Новій Зеландії. Англійська мова – один із шести офіційних і робочих мов Організації Об'єднаних Націй. Це – друга робоча мова в Європейському Співтоваристві. У багатьох Азіатських і Африканських країнах, як, наприклад, Індія або Єгипет, в колишніх Британських колоніях люди говорять англійською, крім їх рідної мови. Люди також говорять англійською в Європі. Англійською мовою розмовляють практично по всьому світові.
Незалежна Україна має відносини з багатьма країнами. Усе більше й більше прямих контактів встановлюються з країнами Європи, Сполученими Штатами, Великобританією, Канадою та іншими англомовними країнами.
Враховуючи економічний розвиток нашої країни, сотні спільних підприємств недавно з'явилися в кожному місті й містечку України. Крім того, багато іноземних делегацій прибувають до нашої країни. Наші бізнесмени, туристи, експерти часто емігрують за кордон. Як я вже зазначив, англійська – це мова міжнародного спілкування. Ось, чому дуже важливо вивчати англійську мову.
Зараз багато людей вивчають іноземні мови будь-яким можливим шляхом. Групи вивчення іноземної мови організовані на промислових підприємствах, в офісах великих фірм, в освітніх установах, в дослідницьких інститутах.
Я думаю, що англійська мова варта вивчення. Є прислів'я: "Нова мова – новий світ". На мою думку, кожна людина, яка їде за кордон, повинна бути здатна знайти свій власний шлях в англомовному суспільстві без перекладачів.
На жаль, небагато уваги приділяється вивченню іноземних мов в наших школах. Є деякі школи, що спеціалізуються на вивченні іноземних мов в Україні. їх учні щодня мають уроки іноземної мови. Але їх кількість досить маленька. Більшість шкіл мають іноземну мову тільки кілька разів на тиждень. Неможливо освоїти будь-яку іноземну мову за таких умов. Саме тому тим, хто хоче поліпшити свої знання, доводиться брати приватні уроки. Але не всі, хто хоче знати іноземну мову добре, мають можливість заплатити за них
Їх побачили маленькі діти і почали радіди. Але діти були не самі а з своїми рідними, мудрими, чемними і гарними батьками. А точніше з батьком і матерю. Батьки розповітали про свое дитинство своїм же дітям. Про те як в дитинстві також з батьками приїжали на ці гарні, рідні їм землі. Діти уважно слухали їх пидали ще про їхнє дитинство і їм було дуже цікаво слухати ці історії. Подім вся сімя вирішила піти додому і розповісти їм все про своє дитинство під чашечкою гарячого напою. Після всього діти і бать пішли спати так як ця розповіть закінчилася у вечері.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.