чесність – це поняття, яке може впливати на наше життя в тих чи інших відносинах. бути чесними батьки нас вчать ще з дитинства, намагаючись закласти у нас розуміння про те, що бути чесним – це бути людяним і не здійснювати вчинків, за які доведеться соромитися і які доведеться приховувати, адже правда, рано чи пізно, завжди стає явним. погані вчинки часто тягнуть за собою брехню, обман, боягузтво і страх бути викритим. тому чесна людина завжди намагається робити так, щоб потім не було соромно, не доводилося щось приховувати і брехати. він поважає і цінує турботу і працю батьків, так як сам уміє трудитися.
правду не завжди легко говорити, особливо якщо це стосується негарних вчинків. але коли обманюєш близької людини, на душу лягає важкий камінь, який все тягне і тягне, і ти в кожну хвилину боїшся, що людина все-таки дізнається правду, і найстрашніше, що він може впізнати її від сторонніх людей, а це подвійно неприємно. обманювати когось-означає боятися. обман породжує страх.якщо бути людиною чесним і справедливим, то буде більше поваги і розуміння до такої особистості. чесність асоціюється зі словом чистота. приміром, ти не брешеш, значить, ти чистий, чесність наповнює нас щирістю і відкритістю. на чесних людей можна покластися і довіритися їм, відкрити свої таємниці, знаючи, що людина нікому не передасть твої секрети і переживання. такі люди тримають своє слово і викликають повагу оточуючих.іноді бувають випадки, коли чесність і, правда, можуть нашкодити людині. люди можуть бути занадто прямолінійними і образити своїми словами іншої людини. у таких випадках правду, звичайно, потрібно говорити, але м'яко і ненав'язливо, щоб не образити людину.найчастіше люди брешуть для того, щоб здаватися краще, ніж є насправді, або тому, що соромляться свого улюбленого заняття та хобі. найголовнішими перевагами чесних людей є те, що вони можуть бути самим собою, їм довіряють, їх поважають. такі люди вміють радіти успіху своїх друзів і близьких, не заздрять і не зраджують. вони не звалюють свою провину на інших і вміють зізнатися, якщо зробили щось не так, завжди виконують свої обіцянки і можуть постояти за себе.завжди важко виховувати в собі якісь позитивні якості, але цим треба займатися все життя. людина, яка не бреше іншим – чесний перед самим собою. дуже важливо, коли тебе поважають, довіряю тобі і розраховують на тебе.
закінчуючи школу, мільйони наших ровесників вступають у доросле незалежне життя. кожен з нас може продовжити освіту, а може відразу ж піти працювати. і в тому, і в іншому випадку дуже важливим є питання вибору майбутньої професії, адже головне, щоб справа усього життя довелася нам до душі. деякі з вчорашніх школярів при цьому приділяють увагу популярності професії, деякі – заробітній платі, і тільки одиниці вибирають те, що їм ближче те, що їм до душі.
в даний час існує близько шести тисяч професій, і зорієнтуватися в такому розмаїтті дуже непросто. звичайно ж, найкраще відразу ж знайти «свою» професію, щоб потім все життя не мучитися і не витрачати час на заняття нелюбою справою. на жаль, сьогодні часто доводиться вибирати не те, що нам подобається, а те, що більш престижне і добре оплачується. але як підійти до вибору професії так, щоб потім не шкодувати про свій вчинок все життя?
я вважаю, що, перш за все, майбутня професія повинна бути цікава не вашим батькам і родичам, а особисто вам. адже захоплююче заняття, яке дійсно подобається – це дуже важлива складова дорослого життя будь-якої людини. однак при цьому слід враховувати і можливість отримувати гідну оплату своєї праці, адже найцікавіша робота не принесе людині задоволення, якщо вона при цьому не зможе гідно жити і утримувати свою сім’ю
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.
Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.