Чому я пишаюся своїм товаришем
Є у мене товариш, яким я дуже пишаюся - це мій друг Андрій. Ми дружимо з дитинства, і навіть коли сім'я Андрія переїхала до сусіднього району, це не зашкодило нашій дружбі. Ми продовжували бачитися і багато спілкувалися по телефону та Скайпу. Андрій - вірний друг, і завжди готовий доказати це своїми вчинками. Наприклад, коли рік тому я попав до лікарні, він відразу прийшов до мене, як тільки довідався про це. Він навіть пропустив два дні у школі, тому що був біля мене - допомагав, підтримував та підбадьорював. Мої батьки не могли бути біля мене весь час, бо їм було потрібно було ходити на роботу. Тому Андрій дуже допоміг їм, коли сидів біля мене у той час, коли я дуже погано себе почував. Мабуть, дякуючи його підтримці мені скоро стало краще і я почав одужувати. Андрій мав певні проблеми у школі, бо пропустив уроки, але він сказав, що не жалкує і взагалі "це дрібниці". Але я знаю, що його у школі дуже сварили за прогули і навіть викликали до завуча. Тому я пишаюся Андрієм, бо він заради мене отримав проблеми, але все одно мені допоміг. Я дуже радий, що в мене є такий друг.
Фотограф - це дуже не легка професія. Треба знати, як поводитися з фотокамерою, як користуватися програмами для редагування. Але, якщо тобі справді подобається ця професія, і ти хочеш надихати увесь світ своїми фотографіями, для тебе немає ніяких преград. Головне, робити своє діло з душею.