Я поки не вирішив(ла), чим буду займатися, коли стану дорослим(ла).
Вибір покликання — непроста справа, адже цікавих професій на світі дуже багато.
Можливо, я стану лікарем і зможу побороти самі підступні захворювання. Або, простромивши космічний простір, побуваю в інших світах. А може бути, буду вивчати таємничі куточки нашої планети, або займуся вирощуванням хліба. А може, піду в вчені і знайду нове джерело енергії, або просто винайду кухонного робота, який буде замість мами готувати обід і мити посуд.
Я всього лише (свій клас,наприклад п*ятикласник), і мені важко сказати, ким я буду. Але я чудово розумію, що знання, отримані в школі, обов’язково до мені в майбутньому, коли я стану трудитися на користь суспільству.
Щоб бути гарним співрозмовником існують прості правила. У спілкуванні я не забуваю про них. По-перше, я багато читаю, дивлюсь телепередачі, блукаю сторінками інтернету. Тому я можу підтримати розмову чи поділитися цікавою новиною. По-друге, не маю звички перебивати інших, переривати їхню думку. По-третє, вмію вислухати співрозмовника. По четверте, стараюся підтримати слушною порадою, поспівчувати, коли цього чекає людина. По-п’яте, нікому не розповідаю таємниці, котрі мені довіряють інші. Ці маленькі правила допомагають мені у спілкуванні.
Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.
Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. Моя широка вулиця Салтівське шосе вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.
Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися заводи, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п'яти- і шістнадцятиповерховими будинками.
Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння... А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.
Я поки не вирішив(ла), чим буду займатися, коли стану дорослим(ла).
Вибір покликання — непроста справа, адже цікавих професій на світі дуже багато.
Можливо, я стану лікарем і зможу побороти самі підступні захворювання. Або, простромивши космічний простір, побуваю в інших світах. А може бути, буду вивчати таємничі куточки нашої планети, або займуся вирощуванням хліба. А може, піду в вчені і знайду нове джерело енергії, або просто винайду кухонного робота, який буде замість мами готувати обід і мити посуд.
Я всього лише (свій клас,наприклад п*ятикласник), і мені важко сказати, ким я буду. Але я чудово розумію, що знання, отримані в школі, обов’язково до мені в майбутньому, коли я стану трудитися на користь суспільству.