«Захар Беркут» цитатна характеристика Максима «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»; «…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»;
«…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»; «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»; «…дитя гір»; «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»; «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» «Життя в неволі нічого не варте»
«Захар Беркут» цитатна характеристика Мирослави «…Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами», «…виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов». «…Незвичайна ненщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами…» «А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!» «Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!» «Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя».
На мою думку кожен з нас має слово та свою відповідь. У наш час деякі люди не думаю, що роблять, а саме повторять все за іншими людьми.Наприклад багато людей зараз просто зацикленим красиво одягатися, і деякі люди вважають це красивим, і повторюють. Також ідею і за курінням.
Я вважаю себе відповідальною людиною. По-максимуму намагаюся слідкувати за своїми вчинками. Я відповідальна перед друзями за те, що я роблю і як ставлюся до них. У мене найкращі друзі, тому разом ми проводимо весь вільний час. Я відповідальна перед собою за свої вчинки. Навчилася тренувати силу волі, поважаю своїх батьків, бережу навколишнє середовище. І це найменший список із того, що повинен робити кожен. Звісно, це складна робота над собою.
На жаль, сьогодні не всі публічні діячі відчувають за собою вантаж відповідальності. Не хочуть виконувати своїх обов’язків. Тому й настає період хаосу.
Отже, відповідальність – це одна із позитивних рис людини. Саме вона робить людину людиною, виховує внутрішні цінності. Тому кожна людина повинна усвідомлювати, чому відповідальність важлива. Кожна людина несе особисту відповідальність за зло, що панує у світі. Якщо кожен з нас стане добріше та відповідальніше, то світ стане краще
Як відомо, найкращим вчителем для людини є життя. Історичне минуле її предків — це книга, яка містить у собі незліченну кількість повчальних матеріалів. Третій приклад, який я хочу привести для підтвердження своїх слів — це події дворічної давності в Україні, пов’язані з ім’ям колишнього президента, Віктора Януковича, та його оточенням. Сьогодні він переховується в Росії за страшні злочини, вчинені перед українським народом. Йому соромно й страшно приїхати на територію держави, яку він обкрадав роками. Проте рано чи пізно справедлівсть відновиться, і він отримає належне за свої дії — адже кожна людина несе відповідальність за свої вчинки, як гласить тема твору.
У висновку хотілося б зазначити, що я завжди вірила у те, що усі мої кроки мають свої наслідки, і що рано чи пізно мені доведеться за них відповідати. Саме тому я намагаюсь чинити чесно й справедливо. Я вірю, що зміни починаються з мене, а позитивний розвиток подій — з мого позитивного мислення.
Объяснение:
